ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16 серпня 2010 року 14:32 № 2а-4264/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,
при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,
за участю представників:
позивача -Старощука С.В. (довіреність від 11.01.2010р. № 3/10-021),
прокуратури -Ботезата А.В.( посвідчення від 22.06.2010р. № 189),
відповідача -Гладкого А.О. (довіреність від 07.04.2010р. № 101),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
доВідкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»
простягнення податкового боргу в розмірі 263 460, 34 грн., -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Святошинському районі м. Києва з позовом до ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»про стягнення податкового боргу в розмірі 440 321, 19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість в розмірі 440 321, 19 грн., в тому числі 174 007, 51 грн. -земельний податок з юридичних осіб, 2 018, 51 грн. -пеня, 264 103, 57 грн. -податок на додану вартість, 32, 76 грн. -пеня, 158, 84 грн. -штрафні санкції за порушення законодавства про патентування.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Стаття 121 Конституції України уповноважує прокуратуру здійснювати функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Формами представництва є, зокрема звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
В даному випадку Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся з позовом в інтересах держави в особі податкової інспекції, в межах повноважень останньої, оскільки неповна та несвоєчасна сплата податків і зборів платниками податків порушує державні інтереси щодо своєчасного формування доходної частини державного бюджету.
16 серпня 2010 року позивачем у судовому засіданні було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 263 460, 34 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем, в тому числі 104 709, 60 грн. -податок на додану вартість, 158 750, 74 грн. -земельний податок з юридичних осіб.
У судовому засіданні 16 серпня 2010 року представник позивача та прокуратури підтримали зменшені позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 16 серпня 2010 року не заперечував проти позову, посилаючись на відсутність коштів на сплату податків.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Святошинському районі м. Києва.
14 січня 2009 року ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковий розрахунок по земельному податку, в якому була визначена сума земельного податку у розмірі 973 134, 00 грн. за 2009 рік (81 094, 50 грн. за кожен місяць) задекларована платником податків самостійно.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю», який є спеціальним законом з плати за землю, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Частиною першою ст. 17 вищезгаданого Закону (в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Крім того, відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року за листопад 2009 року, за грудень 2009 року, за січень 2010 року 20 листопада 2009 року, 21 грудня 2009 року, 13 січня 2010 року та 22 лютого 2010 року відповідно.
Відповідачем в деклараціях були визначені суми податку до сплати в бюджет (рядок 27) в сумі 101 106, 00 грн., в сумі 39 697, 00 грн., в сумі 86 990, 00 грн. та в сумі 48 404, 00 грн. відповідно на загальну суму 276 197, 00 грн.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 вищезазначеного Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до абзацу першого п. 7.8.1. Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до підпункту «а»підпункту 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.
Відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Узгоджені суми податкового зобов'язання із земельного податку та податку на додану вартість не були сплачені відповідачем у строки, встановлені в законодавстві.
Узгоджене відповідачем податкове зобов'язання не було погашено протягом граничного строку, а тому визнається податковим боргом.
У зв'язку з виникненням податкового боргу та відповідно до підпункту 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 вищезгаданого Закону ДПІ у Святошинському районі м. Києва виставила першу податкову вимогу № 1/1576 від 04 листопада 2009р. на загальну суму боргу 19 930, 94 грн., а відповідно до п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 цього ж Закону ДПІ у Святошинському районі виставила другу податкову вимогу № 2/68 від 25 січня 2010р. на суму загальну суму боргу 368 436, 32 грн..
Зазначені податкові вимоги були направлені на адресу відповідача та отриманні останнім, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача на повідомленнях про вручення поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи, і вважаються такими, що були вручені відповідачу згідно з підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 цього ж Закону.
Доказів оскарження зазначених податкових вимог відповідачем суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, відповідачем була частково погашена сума податкового боргу по земельному податку та з податку на додану вартість та складає на момент розгляду справи 157 571, 43 грн. по земельному податку та 96 572, 71 грн. по податку на додану вартість, що підтверджується зворотнім боком облікових карток відповідача із земельного податку та податку на додану вартість станом на 09 серпня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
У відповідності з вимогами ст. 16 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу на суму податкового боргу із земельного податку та податку на додану вартість була нарахована пеня та складає на момент розгляду справи 1 179, 31 грн. та 8 136, 89 грн. відповідно, що також підтверджується зворотнім боком облікових карток відповідача із земельного податку та податку на додану вартість станом на 09 серпня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) включає в себе податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
На день розгляду справи сума податкового боргу в заявленій сумі відповідачем не погашена.
Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в загальному розмірі 263 460, 34 грн. (158 750, 74 грн. -земельний податок, 104 709, 60 грн. -податок на додану вартість) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»(місцезнаходження: 03179, м. Київ, п-т. Перемоги, 139, ідентифікаційний код 02573510) до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 263 460 (двісті шістдесят три тисячі чотириста шістдесят) грн. 34 коп., у тому числі 158 750 (сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 74 коп. - податковий борг із земельного податку та 104 709 (сто чотири тисячі сімсот дев'ять) грн. 60 коп. - податковий борг з податку на додану вартість.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
СуддяО.В. Дегтярьова
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -23 серпня 2010 року.