ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
12 серпня 2010 року 14:40 № 13/192
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вектор" ОСОБА_1 Державної адміністрації Святошинського району м. Києва
про зобов'язання Святошинської РДА внести запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи - ТОВ "Торгівельна компанія "Вектор"; про визнання юридичної особи ліквідованою з дати внесення запису до державного реєстру про припинення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.12.09 р. Київський апеляційним адміністративним судом постановлено рішення яким ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.08 р. скасовано в частині закриття провадження щодо позовних вимог про зобов'язання Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації внести запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи -ТОВ «Торгівельна компанія «Вектор», а також про визнання про визнання юридичної особи ліквідованою з дати внесення запису до державного реєстру про припинення та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Торгівельна компанія «Вектор»було створене та здійснювало діяльність з порушенням приписів чинного законодавства, а тому має бути припинено шляхом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ. При цьому посилається на норми: п.2 ст.57 ГК України, п.1 ст.88 ЦК України та п.13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79.
Відповідачі своїми процесуальними правами не скористались, повноважних представників у засідання суду не направили, отримання відправлених на їхню адресу ухвал про відкриття провадження у справі, повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечили, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Вектор»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.10.2005 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 33748120. Відповідно до довідки від 19.10.2005 року № 2036/10/19-01ТОВ «Торгівельна компанія «Вектор»є платником податків. Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36394479 є платником ПДВ.
Службою Безпеки України листом від 06.12.2006 року №51/2/1-51792 повідомлено ДПІ у Святошинському районі м. Києва про участь Відповідача1 у проведенні фінансових операцій, направлених на легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Згідно наданих керівником ТОВ «Торгівельна компанія «Вектор»ОСОБА_1 пояснень від 20.11.2006 року останній погодився бути засновником Відповідача1 за матеріальну винагороду.
Позивач, вважаючи, що ТОВ «Торгівельна компанія «Вектор»має ознаки фіктивності, звернувся до адміністративного суду з вимогою про припинення юридичної особи.
Заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного:
Порядок реєстрації юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності".
Приписи вказаного закону також визначають підстави та порядок припинення юридичної особи. Так, ч. 2 ст. 38 Закону про держреєстрацію визначає, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Так, предметом даної справи Позивач визначив, зокрема, зобов'язання Святошинської РДА внести запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи -ТОВ «Торгівельна компанія «Вектор».
На вимогу суду Позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що станом на 23.06.2010 р. стан юридичної особи, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю «торгівельна компанія «Вектор»(код ЄДРПОУ 33748120) припинено.
Отже позовні вимоги в даній частині позову задоволенню не підлягають оскільки є безпідставними.
Досліджуючи вимогу Позивача про визнання юридичної особи ліквідованою з дати внесення запису до державного реєстру про припинення суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону про держреєстрацію юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Отже, відсутні підстави позову для задоволення наведеної вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 06.09.10р.