ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
14 вересня 2010 року 09:10 № 13/8
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"АМГ Форм Плюс"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.08 р. № 0003592305/0
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що в ході перевірки питань дотримання вимог чинного законодавства Відповідачем було виявлено та відображено у акті перевірки припущені Позивачем арифметичні помилки лише у складі завищеного податкового кредиту, що призвело до нарахувань податковою сум зобов'язань та штрафних санкцій, проте не відображено змісту та сум арифметичної помилки в частині завищених податкових зобов'язань чим, на думку Позивача, позбавлено його права на зменшення сум оплати податкових зобов'язань.
Посилається на те, що Закон України «Про податок на додану вартість»(надалі -Закон про ПДВ) зобов'язує сплачувати податок на додану вартість відповідних платників податків, але й надає право на зменшення цього податку на суму отриманого податкового кредиту, тобто при наявності помилок у податковому обліку необхідно враховувати не тільки порушення в частині податкового кредиту, але й податкового зобов'язання.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи. Позиція податкового органу полягає в тому, що надані для перевірки реєстри отриманих податкових накладних за перевіряємий період підтверджують, що підприємство неправомірно відобразило у рядку 10.1 Декларації «Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»суму 20359280 грн. грн., що призвело до завищення гр. 17 декларації з податку на додану вартість на суму 4071856 грн. (арифметична помилка та не відображення розрахунок, коригування зі знаком „-"). Такі дії Позивача є порушенням п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7, п.п7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ та п.7. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про порядок-ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних»від 30 червня 2005 p. №244, зі змінами та доповненнями, а саме: завищено суму податкового кредиту за жовтень-грудень 2007 року, у сумі 4071856 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМГ Форум Плюс», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 216058, зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.01.2006 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 33630310.
Згідно наданої довідки серії № 12583/07 з ЄДРПОУ Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві видами діяльності підприємства за КВЕД є: надання секретарських послуг та послуг з перекладу; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування з питань комерційної діяльності та управління; рекламна діяльність.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період: з 13.01.2005р. по 30.06.2008р.
За результатами перевірки було складено акт №506/1-23-05-33630310 від 14.11.2008 p. в якому зафіксовано порушення: п.п.7.2.8 п. 7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ та п.7. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних»від 30 червня 2005 p. № 244, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4071856 грн., а саме: за жовтень 2007 року в сумі 400695 грн.; за листопад 2007 року в сумі 48500 грн.; за грудень 2007 року в сумі 3622661 грн.
27 листопада 2008 р. на підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003592305/0 яким Позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 6 107 784 грн.: за основним платежем 4 071 856 та штрафними (фінансовими) санкціями 2 035 928 грн.
У ході розгляду справи судом було з'ясовано, що для всебічного, повного, та об'єктивного розгляду справи необхідно з'ясувати обставини, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
Відповідно до ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначив експертизу.
На вирішення експертизи було поставлено питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки №506/1-23-05-33630310 від 14.11.2008 p. висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва?
Судово-бухгалтерська експертиза була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за результатом якої складено Висновок № 8731 судово-економічної експертизи за адміністративною справою № 13/8 від 14 грудня 2009 року, який підписаний експертом Ільчук Г.П.
За результатами проведеної експертизи було зроблено висновок, що зазначені в п.3.2.2 «Податковий кредит»розділу 3.2 «Податок на додану вартість»акту перевірки №506/1-23-05-33630310 від 14.11.2008 p. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за період жовтень-грудень 2007 року, документально підтверджуються на суму 4071856 грн. Проте, експерт також дійшов висновку, що при складанні податкових декларацій з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року мало місце завищення ТОВ «АМГ Форум Плюс»сум як податкового кредиту з ПДВ на 4071856 грн., так і податкових зобов'язань з ПДВ на 4271630 грн. При цьому завищення податкових зобов'язань перевищує суму завищення податкового кредиту на 199 774 грн.
Заслухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Пунктом 1.7. ст.1 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до норм п.п.7.4.1. вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у (тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами», (п.7.4.5. Закон про ПДВ).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), (п.7.5.1. Закону про ПДВ).
Судом досліджено наявні в матеріалах справи податкові накладні та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників на підставі яких Позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року.
Відповідно до наданих первинних документів від'ємне значення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 року виникло у зв'язку з проведенням коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної № 72 від 12.11.07, виписаної постачальником - ТОВ «Український центр «Астра-Світ», а саме: зменшення обсягу придбання послуг на суму 16599916,67грн., зменшення податкового кредиту на суму 3319983,33грн. по причині «повернення товару - розробки робочої конструкторської документації та виготовлення дослідної партії магнітно-резонансних томографів», що підтверджується відповідним розрахунком №1 до податкової накладної №72 від 12.11.07 р.
Слід відмітити, що в податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року у рядку № 16.2 «Коригування податкового кредиту згідно п.4.5 ст. 4 Закону»не відображені результати коригування вартісних показників податкової накладної № 72 від 12.11.07, а саме - зменшення обсягу придбання товару на суму 16599916,67 грн. та зменшення податкового кредиту на суму 3319983,33 грн.
В акті перевірки №506/1-23-05-33630310 від 14.11.2008 p. зазначено, що «Надані для перевірки реєстри отриманих податкових накладних за перевіряємий період підтверджують, що підприємство неправомірно відобразило у рядку 10.1 декларації суму 20359280 грн., що призвело до завищення гр.17 декларації з ПДВ на суму 40171856 грн. (арифметична помилка та не відображення розрахунку коригування за знаком «- »).
З наведеного вище слідує, що завищення Позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року податкового кредиту з ПДВ на суму 4071856 грн. відбулось внаслідок допущеної арифметичної помилки та не відображення результатів коригування вартісних показників податкової накладної № 72 від 12.11.07.
У такому випадку, у відповідності до пункту 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, із змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за № 250/2054, Позивач мав право скласти та подати до податкового органу відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивачем у період з жовтня 2007 року по червень 2008 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок самостійного виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації, та відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону про ПДВ, не складались.
Разом з тим, відповідно до відповідно до норм п.7.7.1. Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між: сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7,1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Оскільки розділ 3.2. акту перевірки складається з трьох частин - 3.2.1. «Податкові зобов'язання», 3.2.2. «Податковий кредит»та 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають відшкодуванню», суд дослідив наявні у матеріалах справи документи та посилання Позивача щодо повноти визначення останнім податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року.
Так, відповідно до п.1.6. ст.1 Закону про ПДВ податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом».
Згідно норм п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Пунктом 4.5. Закону про ПДВ передбачено: «Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення, податку». (4.5.1.) Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.»(4.5.2.).
Як встановлено судом та відповідно до наданих первинних документів від'ємне значення податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2007 року виникло у зв'язку з проведенням коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної №10 від 12.11.07, а саме: зменшення обсягу поставки послуг на суму 16600000,00 грн., зменшення податкового зобов'язання на суму 3320000,00грн. по причині «повернення покупцем (ТОВ «Юнайтед Медікал Сервіс Лтд») результату наданих послуг - розробки робочої конструкторської документації та виготовлення дослідної партії магнітно-резонансних томографів», що підтверджується відповідним розрахунком №2/10 до податкової накладної №10 від 12.11.07.
На виконання норм п.п.7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ Позивачем велись реєстри виданих податкових накладних які, як зазначив експерт, відповідають вимогам Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 р. № 244.
Судом встановлено, що суми податкових зобов'язань з ПДВ, сформовані на підставі податкових накладних, виписаних продавцем -Позивачем, відображені в реєстрах виданих податкових накладних, та задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року. Крім того, в податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року у рядку № 8.3 «Коригування згідно п.4.5 ст.4 Закону»не відображені результати коригування вартісних показників податкової накладної №10 від 12.11.07, а саме - зменшення обсягу поставки послуг на суму 16600000,00 грн. та зменшення податкового зобов'язання на суму 3320000,00 грн.
Отже, податкові зобов'язання з ПДВ Позивача, відображені в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року, перевищують суму податкових зобов'язань, зазначених в реєстрах виданих податкових накладних за цей період, на загальну суму 4271630грн., а саме: за жовтень 2007 року - на 582272грн.; за листопад 2007 року - на 49196грн.; за грудень 2007 року - на 3640162грн.
Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що зазначені в п. 3.2.1. «Податкові зобов'язання»розділу 3.2 «Податок на додану вартість»акту перевірки №506/1-23-05-33630310 від 14.11.08 висновки Відповідача за період жовтень-грудень 2007 року документально не підтверджуються, оскільки дослідженням виданих податкових накладних, розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних та податкових декларацій з ПДВ Позивача за вказаний період встановлено невідповідність сум податкових зобов'язань з ПДВ, відображених в реєстрах виданих податкових накладних, та задекларованих в податкових деклараціях з ПДВ. Тобто, при складанні податкових декларацій з ПДВ документально підтверджується завищення платником податку податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень-грудень 2007 року, відображених в рядку №9 податкових декларацій, на загальну суму 4271630 грн., яка перевищує суму завищення податкового кредиту на 199774 грн. (4271630 - 4071856).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення від 27 листопада 2008 р. № 0003592305/0 яким Позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 6 107 784 грн.: за основним платежем 4 071 856 та штрафними (фінансовими) санкціями 2 035 928 грн. прийнято Відповідачем необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Зазначені висновки суду підтверджуються висновком експерта № 8731 від 14.12.09 р. судово-економічної експертизи, яка була призначена по даній справі ухвалою від 12.08.2009 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що зумовили виникнення спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 27.11.08 р. № 0003592305/0.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 17.09.2010 року.