ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 вересня 2010 року 16:41 № 2а-4253/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Клочкова Н.В. при секретарі судового засідання Попадін О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "ОЛЄВЕР"
до Київської регіональної митниці
про визнання незаконним та скасування податкового повідомлень форми "Р" від
26.10.09 № 80 та №81
За участю представників сторін:
від позивача:Колибіденко В.О.;
від відповідача:Маньковська К.Е;
В судовому засіданні 09 серпня 2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
18 березня 2010 року приватне підприємство "ОЛЄВЄР" (надалі -позивач) звернулось з позовом до Київської регіональної митниці (надалі -відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення форми "Р" від 26 жовтня 2009 року № 80 про визначення суми податкового зобов'язання по сплаті відповідачем акцизу на лікеро-горілчану продукцію на суму 283693 (двісті вісімдесят три тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 91 коп. та про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення форми "Р" № 81 про визначення суми податкового зобов'язання по сплаті відповідачем податку на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 56738 (п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 80 коп.
08 квітня 2010 року суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Ковзелем П.О. відкрито провадження у справі № 2а-4253/10/2670 та призначено судове засідання на 26 квітня 2010 року. Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 22.06.2010 р. на підставі пункту 2.5.15 "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах" у зв'язку з припиненням повноважень судді Ковзеля П.О., у справі № 2а-4253/10/2670 суддю призначено повторно та передано судді Клочковій Н.В.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.10 р. призначено судове засідання на 12 липня 2010 року.
У зв'язку з клопотанням позивача від 07 липня 2010 року суд відклав розгляд справи на 09.08.10 .
В судовому засіданні від 09.08.10 оголошено перерву, суд зобов'язав позивача надати примірник належним чином завірених документів, які досліджувалися у судовому засіданні.
12 серпня 2010 року в судовому засіданні проголошена ухвала про витребування доказів по даній справі у зв'язку з клопотанням позивача.
Судом оголошено перерву в судовому засіданні 18 серпня 2010 року, відповідачу надано час для підготовки пояснень, щодо форми складання відповідних повідомлень-рішень.
09 вересня 2010 року в судовому засіданні представник позивача, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, спірне податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі помилкового висновку перевірки щодо допущення позивачем методологічної помилки, а саме невірного декларування коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі- УКТЗЕД) товарів, а саме - спиртових дистилятів та спиртних напоїв, шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду торгових марок "Сараджишвілі" та "Чандарі Винзавод" як коньяків, як коньяків підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення підприємством вимог Закону України від 07.05.96 №178 /96 -ВР " Про порушення ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" та зниження суми податкового зобов'язання позивачем по сплаті акцизного збору на суму 270184,68 грн.
Так, позивач вказує, що сам акт камеральної перевірки повинен містити інформацію про наявні арифметичні або методологічні помилки (посилання на норми міжнародних договорів, законодавчих та нормативно-правових актів України, вимоги яких порушено), висновок перевіряючих є похідним від хибного висновку про невірне декларування підприємством коду УКТ ЗЕД є незаконним.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що Київська регіональна митниця в порядку здійснення митної справи та забезпечення на території закріпленого за нею регіону комплексного контролю за додержанням законодавства України з митної справи, діючи виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством нарахувала та направила позивачу податкове повідомлення форми «Р»№ 80, №81 від 26.10.2010 р., яке є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для визнання його нечинним. Оскільки відповідно до контрольної назви за походженням коньяком (cognac) може називатися напій виготовлений на основі спиртів, отриманих у Франції, в департаментах Шаранта та Шаранта-Маритим та частини апартаментів Дордоно та ДЕ Севр. Міцні напої інших країн світу можуть називатися коньяками лише на внутрішньому ринку. Виходячи з цього у товарних під категоріях 2208201200 та 2208206200 класифікуються коньяки, виготовлені у Франції (cognac), а всі інші міцні напої виготовленні на основі спиртів повинні класифікуватися у товарних підкатегоріях 2208202900 та 220828900 згідно УКТ ЗЕД.
В судовому засіданні 09 вересня 2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
За результатами камеральної перевірки Київською регіональною митницею позивача, стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи складено акт №к/18/9/100000000/30302704 від 28.09.09. На підстави вказаного акту відповідачем складено податкове повідомлення форми "Р" від 26.10.09 № 80 про визначення суми податкового зобов'язання по сплаті відповідачем акцизу на лікеро-горілчану продукцію на суму 283693 (двісті вісімдесят три тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 91 коп. та про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення форми "Р" № 81 про визначення суми податкового зобов'язання по сплаті відповідачем податку на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 56738 (п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 80 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведене митне оформлення спиртних напоїв, отриманих позивачем згідно вантажної митних декларацій (надалі- ВМД) 1000000019/ 9/229075 від 14.01.09;1000000019/ 9/229643 від 13.02.10; 1000000019/ 9/230228 від 12.03.09; 1000000019/ 9/230690 від 31.03.09; 1000000019/ 9/231638 від 21.05.09; 1000000019/ 9/231907 від 03.06.09 за кодом 22082012 00 та 2208206200 "cognac " .
За результати розгляду матеріалів камеральної перевірки митного оформлення позивачем товарів до вищезазначених ВМД проведеної Київською регіональною митницею, встановлено факт невірного визначення коду спиртних напоїв "cognac " згідно УКТЗЕД. Зокрема встановлено, що позивачем імпортувалися товар за кодом номера УКТЗЕД 22082012 00 та 2208206200, до якої відносяться коньяки виготовлені у Франції "cognac" , тоді як напої, шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, але вироблені не у Франції поза м. Коньяк повинні класифікуватися у під категорії 220820 2900 або 220820 8900 в залежності від місткості посудини, в якій постачається напій. Тобто міцні напої виробництва інших країн за аналогічною технологією виробництво коньяку, можуть називатися коньяками (кирилицею) тільки на внутрішньому ринку, у всіх інших випадках вони називаються бренді, арманьяк, виньяк тощо.
Зазначений висновок було зроблено відповідачем, виходячи з аналізу ВМД та текстового опису товару, наведеного у графі 31., у результаті чого було встановлено факт недоборів митних платежів.
Відповідно до абз. в) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-Ш контролюючий орган зобов'язаний самостійно визнати суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення перевірки виявить арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податкові декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання . При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Оскільки оскаржувані податкові повідомлення рішення були прийняті на підставі результатів камеральної перевірки, яка виявила методичну помилку у визначенні класифікації товарів, то суд не має підстав вважати неправомірним посилання відповідача на зазначену норму при нарахуванні зобов'язань зі сплати ПДВ та акцизного збору.
Відповідно до частини 2 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти , які мають юридичне значення.
З аналізу положень Митного кодексу України випливає, що під фактами, які мають юридичне значення, слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України . Разом з тим, відповідність товарів (їхніх текстових описів, що містяться в графі 31), які декларуються, встановленій класифікаційній категорії не може вважатися фактом у розумінні вказаної статті, оскільки це є питання правової оцінки.
При цьому, виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України, митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль починається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Крім цього, факт помилковості зазначення позивачем класифікації товарів підтверджується твердженням позивача та наданими до матеріалів справи позивачем вантажними митними деклараціями про те, що в подальшому аналогічний товар ввозився товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЄВЄР" вже за кодом 22082029 00 та 220828900 (бренді). Відтак, суд дійшов висновку, що позивач фактично своїми діями визнав в подальшому помилковість первинного визначення коду "коньяк", адже ту саму продукцію оформляв за кодом "бренді".
Так камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України від 5 квітня 2001 року "2371-Ш "Про Митний тариф України ", оскільки ним невірно зазначено у вантажній митній декларації класифікацію товарів, що призвело до виникнення недоплати з акцизного збору та ПДВ.
Позивач, скориставшись своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу передбаченого п/п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі -Закон № 2181-ІІІ), оскаржив в адміністративному порядку податкові повідомлення форми «Р»№ 80, 81 від 26.10.09 до Київської регіональної митниці (лист вх. по КРМ від 06.11.09 № 2687/7 та № 26872)
Київська регіональна митниця своїм листом № 35/2-15/12506 від 24.11.2009 р., відмовила в задоволені скарги позивача на податкове повідомлення форми «Р»№ 80,81 від 26.10.09.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до преамбули Митного кодексу України - цей кодекс визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку; митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Відповідно до ст. 14 Митного кодексу України регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.
Позивач в порядку абз. 4 п/п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення форми «Р»№ 80,81.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на відсутність законних підстав у Київської регіональної митниці для проведення камеральної перевірки, на помилковість позиції Державної митної служби України відповідно до якої коньяком може називатись тільки напій виготовлений на основі спиртів, отриманих у Франції, виходячи з того, що зміни до чинного законодавства України з зазначеного питання не вносилися, на протязі багатьох років приватне підприємство "ОЛЄВЄР" сплачувало акцизний збір за ввезення коньяку, так само як і інші суб'єкти господарювання які імпортують аналогічну алкогольну продукцію.
Приватним підприємством "ОЛЄВЄР" відповідно до перевірених вантажних митних декларацій 1000000019/ 9/229075 від 14.01.09;1000000019/ 9/229643 від 13.02.10; 1000000019/ 9/230228 від 12.03.09; 1000000019/ 9/230690 від 31.03.09; 1000000019/ 9/231638 від 21.05.09; 1000000019/ 9/231907 від 03.06.09 здійснювалось митне оформлення вантажу "спиртові напої-коньяк" торгівельної марки "Сараджишвили" та "Чандари Вин завод" (Грузія) з концентрацією спирту 40 об.% та у пляшках ємністю 0,5 та 0,7 л. Загалом, по зазначеним ВМД ПП "ОЛЄВЄР" було ввезено 105702 пляшок грузинського коньяку в асортименті вартістю 4361825,68 грн.
Як зазначив відповідач, коньяком (cognak), з погляду на дотримання права на використання найменування місця походження, можна вважати лише ті напої, для виробництва яких використовується виноград вирощений у географічній зоні, розташованої на території департаментів Шаранта (Charante), Приморська Шаранта (Charante Maritime) і захоплює незначну частину департаментів Де-Севр (Deux-Sevres) і Дордонь (Dordogne), де проходить умовно кордон між північчю та півднем Франції. Коньяк одержав свою назву по імені м .Коньяк (Cognak), тому всі напої, вироблені за коньячною технологією, але на зазначеній території, варто називати Brandy (бренді).
За період який перевірявся, підприємство декларувало товар за кодом номера УКТЗЕД № 2082012 00 "cognac " Законом України від 05.04.10 №2371 -Ш "Про митний тариф України" встановлена ставка ввізного мита 3,50 EUR за літр 100-вісоткового спирту, а відповідно до Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.96 № 178/96-ВР в редакції, що діяла на момент митного оформлення, для товарів, які класифікуються за зазначеним кодом, була передбачена ставка акцизного збору у розмірі 10 грн. за 1 л 100-відсоткоовго спирту.
При імпорті зазначених товарів підприємство сплатило до Державного бюджету України обов'язкових платежів на суму: акцизний збір 294 943,20 грн.; податок на додану вартість -919 353,77грн.
Позивач також посилається на порушення норм чинного законодавства допущенних при підписанні податкових повідомлень. Як вбачається з податкових повідомлень Київської регіональної митниці від 26.10.09 р. № 80, 81, за підписом першого заступника начальника Київської регіональної митниці Іванченко Е.П., фактично ж дані повідомлення підписані заступником начальника Київської регіональної митниці - Виноградовим О.І.
На виконання вимог Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2010 року відповідачем надані засвідчені належним чином документи, де передбачено що виконання повноважень заступниками начальниками Київської регіональної митниці у разі відсутності начальника митниці Іванченко Е.П покладено на Виноградова О.І. Суду надано копію листка непрацездатності серії ДН №035169 Іванченка Е.П, з 26.10.09 по 02.11.09 і тому згідно копії наказу Київської регіональної митниці від 18.08.09 №737 "Про введення в дію Розподілу обов'язків між начальником митниці та його заступниками" Виноградов О.І. мав обов'язки на підписання оскаржуваних податкових повідомлень.
Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 ст. 2 Закону N 2181-III контролюючими органами є: митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
У п. 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до п/п. «б»п. 10.1 ст. 10 Закону N 168/97-ВР особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.
Відповідно до п. 2. 4 Закону № 168/97-ВР будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Відповідно до пункту 10.4 ст. 10 Закону Закон N 168/97-ВР контроль за правильністю нарахування сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральним податкового та митного органів.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 2.2.1 пункту 2.2 ст. 2 Закону N 2181-III порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільними рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.
Спільним рішенням є Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України за N 109/188 від 16.03.2001 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2001 року за N 261/5452.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного Порядку контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Київська регіональна митниця згідно підпункту "б" пункту 10.1 ст. 10 Закону N 168/97-ВР є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету оскільки виступає митним органом при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 ст. 2 цього Закону.
Відповідно до п/п. «в»п/п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 що під терміном "методологічна помилка" слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно зі ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1.У задоволенні позову приватного підприємства "ОЛЄВЄР" до Київської регіональної митниці у справі № 2а-4253/10/2670 - відмовити повністю.
2. Судові витрати з позивача стягненню не підлягають.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.В.Клочкова
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -15.09.2010 р.