ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 вересня 2010 року 14:20 № 2а-13048/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві
про визнання нечинною постанови № 000427 від 03.03.2008р
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена Відповідачем постанова від 03.03.2009 року №000427/пром. про накладення штрафу у розмірі 14 677,4грн. є, на думку Позивача, протиправною та підлягає скасуванню. При цьому посилається на те, що піротехнічні вироби, що представлені в магазині феєрверків Позивача, відповідають вимогам ДСТУ 4105-2002, про що свідчать сертифікати відповідності.
Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вказує на порушення Позивачем ДСТУ 4105-2002, ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі -Закон про споживачів) та р. 1 п. 6 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки України від 11.03.2004 року № 98 а тому, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», до нього застосовано штрафні санкції.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №НОМЕР_2, (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів -НОМЕР_1) зареєстрований Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.07.2005 року.
Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві 07.12.2007 року проведено перевірку Позивача з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складено акт № 003167 від 07.12.2007 року (далі -акт перевірки). У вказаному акті зафіксовано, зокрема, наступне: «…При контрольно-вибірковому інспектуванні піротехнічних засобі, які знаходились в торговельному залі та пропонувались до продажу з позначенням роздрібних цін, встановлено реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів ДСТУ 4105-2002 по маркуванню, а саме відсутня адреса виробника та дата виготовлення. Порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»та р. І п. 6 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених наказом Мінекономіки України від 11.03.04р. № 98. Сертифікати відповідності надано, але ідентифікувати їх продукцією не вдалося можливим у зв'язку з відсутністю на товарі вищезазначеної інформації.».
За результатами перевірки Управлінням винесено припис про усунення порушень, про виконання якого необхідно поінформувати Відповідача до 10.12.2007 року.
03.03.2008 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві було винесено постанову № 000427/пром. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у вигляді штрафу у розмірі 14 677,40 грн. (далі -оскаржувана постанова).
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, Позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону про споживачів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 вказаного закону у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписи ч. 1 ст. 6 Закону про споживачів передбачають обов'язок продавця передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Як було встановлено, господарська діяльність Позивача пов'язана, зокрема, з реалізацією піротехнічних засобів. Вимоги до якості та технічних характеристик виробів піротехнічних побутових закріплені у ДСТУ 4105-2002 «Вироби піротехнічні побутові. Загальні вимоги безпеки»(далі -Стандарт), який чинний з 01.09.2002 року.
Положенням п. 6.2.6 вказаного Стандарту визначено, що текст інструкції із застосування (експлуатації), який додають до піротехнічного виробу разом з написами на пакуванні споживача повинен містити, зокрема, термін придатності або гарантійний термін та дату виготовлення; інформаційні дані виробника.
За твердженням Відповідача, Позивачем не було дотримано вказаних приписів Стандарту, оскільки на зразках піротехнічних виробів були відсутні адреса виробника та дата виготовлення.
Однак, як вбачається з поданих Позивачем сертифікатів відповідності, зареєстрованих за номерами UA1.151.0123467-07, UA1.151.0206140-06, UA1.151.0096774-07, UA1.151.0102632-07, UA1.151.0163439-07, UA1.151.0096775-07, UA1.151.0064611-07, вироби піротехнічні побутового призначення відповідають усім обов'язковим вимогам Стандарту. При цьому у вказаних сертифікатах зазначені виробники продукції: “HUNAN LIUYANG FUXING IMPORT-EXPORT TRADE CO.LTD” 147 GUIZHAI WEST ROAD, LIUYANG CITY, CHINA та “HEBEI LIGHT INDUSTRIAL PRODUCTS IMPORT & EXPORT CO.LTD” 26 ZHONGJUI ROAD, YOUYI STREET, N. 050071 SHIJIAZHUANG, CHINA. У додатках до сертифікатів відповідності міститься перелік виробів піротехнічного побутового призначення із зазначенням кількості товару (штук) кожного з виду. Таким чином, зазначені сертифікати підтверджують, що піротехнічна продукція, яку реалізовує Позивач, відповідає вимогам встановленим чинним законодавством, зокрема ДСТУ 4105-2002.
Крім того, в судовому засіданні Позивачем було надано для огляду зразки піротехнічних виробів: «СУ SU-40», «СУ SU-38»та «СУ SU-01»(наявні в додатках до сертифікатів відповідності). Суд, оглянувши вказані зразки, прийшов до висновку про відповідність вказаної на пакуваннях інформації вимогам Стандарту, зокрема, щодо зазначення дати виготовлення та адреси виробника.
Крім іншого, суд критично оцінює посилання Відповідача на приписи розділу 1 п. 6 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки України від 11.03.2004р., де передбачено, що суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавчих актів, ГОСТів, ДСТУ, ТУ, зразків (еталонів). Вказані правила, на момент проведення Відповідачем перевірки (07.12.2007року) втратили чинність на підставі наказу Мінекономіки України №104 від 19.04.2007 року, а тому порушити їхні приписи Позивач не міг.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було подано доказів, які б спростовували доводи Позивача, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладення стягнення № 000427/пром. від 03.03.2008р.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.09.2010 р.