ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
17 вересня 2009 року 10:50 № 2а-5339/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г. , суддів Васильченко І.П. Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши адміністративну справу
за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації
до Головного контрольно-ревізійного управління України третя особа ОСОБА_1
провизнання незаконним та скасування наказу про призначення ОСОБА_1 начальником Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області
На підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.09.2009 р. о 10 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем не було дотримано порядку призначення на посаду начальника Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області (далі -КРУ в Закарпатській області) ОСОБА_1 Звертає увагу суду на порушення Відповідачем, при призначенні начальника КРУ в Закарпатській області, приписів ч.2 ст. 5 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі -Закон про ДКРС), Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності роботи і відповідальності територіальних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та забезпечення їх взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями»від 05.11.1996 року № 1035/96 (далі -Указ № 1035/96).
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. Зазначає, що дотримався порядку призначення на посаду начальника КРУ в Закарпатській області, визначеному Законом про ДКРС та Указом № 1035/96. Звертає увагу суду на положення пункту 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Третя особа у письмових поясненнях повідомила, що проти позову заперечує. Вказує на дотримання Відповідачем ст. 5 Закону про ДКРС та звертає увагу на ст. 24 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Головним контрольно-ревізійним управлінням України (далі - Відповідач) було надіслано лист від 25.12.2008 року № 09-14/1306 Голові Закарпатської обласної державної адміністрації Гаваші О.О. (далі -Голова Закарпатської облдержадміністрації). В даному листі висловлена пропозиція Голові Закарпатської облдержадміністрації щодо погодження кандидатури ОСОБА_1 для призначення на посаду начальника КРУ в Закарпатській області.
У відповіді від 08.01.2009 року № 7053/06-12 Позивач вказав, що не підтримує пропозицію щодо призначення ОСОБА_1 на посаду начальника КРУ в Закарпатській області.
13.01.09 року Відповідачем надіслано Прем'єр-міністру України Тимошенко Ю.В. лист № 09-12/29 про погодження призначення начальника КРУ в Закарпатській області, оскільки Позивачем надано необґрунтовану відмову у погодженні запропонованої кандидатури ОСОБА_1
21 січня 2009 року на засіданні Кабінету Міністру України було розглянуто та погоджено пропозицію Головного контрольно-ревізійного управління України від 13.01.09 року № 09-12/29 щодо призначення ОСОБА_1 начальником КРУ в Закарпатській області, про що Відповідача повідомлено листом від 21.01.09 року № 983/0/2-09.
На підставі листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 21.01.09 року № 983/0/2-09 та заяви ОСОБА_1 від 22.01.2009 року Відповідачем видано наказ від 23.01.2009 року № 26-0 про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника КРУ в Закарпатській області.
Не погоджуючись з рішенням Відповідача, викладеному в наказі від 23.01.2009 року № 26-0, Позивач звернувся до суду.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону про ДКРС «Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України за погодженням з Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями».
Приписи ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»(далі -Закон про Кабмін) визначають, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.
Згідно п. 1 Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 884 (далі -Положення про ГоловКРУ), Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Положення статті 4 Закону про ДКРС визначає, що контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом про ДКРС, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Таким чином, Відповідач перебуває у правовій системі координат, де діють приписи Закону про Кабмін. У положеннях пункту 3 частини 2 статті 24 Закону про Кабмін закріплюється, що Кабінет Міністрів України розглядає питання, зокрема, щодо надання у разі вмотивованої відмови голови обласної державної адміністрації або підтримки головою обласної державної адміністрації вмотивованої відмови голови районної державної адміністрації погодити призначення керівника територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, керівника підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, згоди на призначення відповідного керівника.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем у відповіді від 08.01.2009 року № 7053/06-12 було відмовлено у погодженні призначення начальником КРУ в Закарпатській області ОСОБА_1 Зазначений лист не містить мотивів такої відмови.
Таким чином, суд вважає, що Відповідачем було дотримано порядок затвердження кандидатури та призначення на посаду начальника КРУ в Закарпатській області ОСОБА_1
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували порушення Відповідачем порядку призначення на посаду начальника КРУ в Закарпатській області ОСОБА_1
Судом враховуються твердження Відповідача, викладені у запереченнях на позовну заяву, а також пояснення третьої особи.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий Суддя А.Г. Степанюк
Судді І.П. Васильченко А.Б. Федорчук
Повний текст постанови виготовлено 29.10.2009 року