ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 серпня 2010 року 11:50 № 2а-2393/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2010р. №02032308 та рішення від 25.02.10 р. № 02742308
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс», звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 09.02.2010 року №02032308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 440 гривень та рішення №02742308 від 25.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 10 гривень 67 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс» не порушило вимог п.1,п.2, 3 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з посиланням на те, що Відповідачем зроблені помилкові висновки про порушення вищезазначеного закону щодо здійснення Позивачем діяльності з продажу скетч-карток із застосуванням терміналів, які не зареєстровані, не переведені у фіскальний режим роботи та не видають розрахунковий документ встановленої форми.
Позивач також вважає, що він не міг допустити порушення вищезазначеного закону, оскільки взагалі не здійснює діяльність з продажу скетч-карток із застосуванням терміналів, тобто Позивач взагалі не здійснює продажу жодного товару чи послуг, а лише здійснює приймання платежів платників (із застосуванням автоматів -платіжних терміналів) від імені і за рахунок ЗАТ «Альфа-Банк»згідно Агентського договору №2 про приймання готівки від населення для подальшого переказу від 10 квітня 2008 року.
Позивач звернув увагу суду, що він не здійснює будь-якої торгівельної діяльності, а тому не міг допустити порушення приписів Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідач, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, проти позову заперечує, вказуючи на те, що Відповідачем правомірно застосовано до Позивача штрафні санкції.
Заперечуючи доводи Позивача, Відповідач посилається, зокрема на Постанову Національного банку України №53 від 05.03.2008 року та приписи Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Державною податковою адміністрацією в Київській області 15.01.2010 року проводилась перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 212 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складений Акт від 15.01.2010 року.
На підставі вказаного Акту Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийняті рішення: №02032308 від 09.02.2010 року, яким, у зв'язку з виявленими порушеннями п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 року №265/95-ВР, застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 440 гривень; №02742308 від 25.02.2010 року, яким, у зв'язку з виявленими порушеннями приписів Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 грн.67 коп.
Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо порушення Позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»і приписів Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та вважає оспорювані рішення неправомірними, а доводи Позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.
Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій регламентований Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 року №265/95-ВР.
Так, відповідно до п. п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Матеріали справи містять Агентський Договір № 2 від 10 квітня 2008 року про приймання готівки від населення для подальшого переказу, укладений між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айбокс» (Агент), згідно пунктів 2.1 та 2.2 якого Банк здійснює приймання платежів від Платників за послуги Оператора для подальшого переказу на поточний рахунок Оператора в строки, порядку та на умовах цього Договору. Приймання платежів від імені та за рахунок Банку здійснюється Агентом за допомогою ПТКС (програмно-технічних комплексів самообслуговування) на умовах цього Договору.
Таким чином Оператор мобільного зв'язку доручив Банку здійснювати приймання та переказ готівкових платежів від абонентів (фізичних осіб) за послуги мобільного зв'язку. ТОВ «Айбокс», в якості Агента Банку, здійснює за допомогою ПТКС (платіжних терміналів) приймання зазначених платежів від імені і за рахунок Банку із зарахуванням грошових коштів на рахунок Банку, який, в свою чергу, здійснює переказ отриманих платежів абонентів на банківський рахунок оператора за послуги мобільного зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України називає однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків договори та інші правочини. Матеріали справи містять Агентський Договір № 2 про приймання готівки від населення для подальшого переказу від 10 квітня 2008 року між ТОВ «Айбокс»та ЗАТ «Альфа-Банк» та трьохсторонній агентський Договір від 25 липня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», ТОВ «Айбокс»і ЗАТ «Телесистеми України», в якому зазначене право Агента (ТОВ «Айбокс») на здійснення операцій з приймання платежів з використанням ПТКС на підставі Агентського Договору № 2 від 10 квітня 2008 року (п.2.3). Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином Позивач має право на здійснення операцій з приймання платежів з використанням ПТКС і не є особою, що надає послуги споживачам, які є абонентами мобільного оператора, що випливає з вищезазначених договорів.
Порядок здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування врегульований Постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування»від 05.03.2008 року № 53, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.03.08 року за № 265/14956.
Згідно п.1 Постанови операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх фундаментальними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами системи (далі -небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.
Відповідно до п.2 Постанови Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати:
- відображення зазначених у п. 1 цієї Постанови операцій, здійснених із застосуванням ПТКС, у кисеті автоматизації банку (далі - САБ) або в обліковій системі небанківської фінансової установи в той самий день або не пізніше наступного робочого дня;
- видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з певного ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Додатку 5 Агентського Договору саме такий документ (квитанція ПТКС)) і роздруковується платіжним терміналом згідно з вимогами Постанови.
З огляду на наведене, суд вважає, що доводи відповідача про здійснення позивачем готівкових розрахунків при продажу товарів або наданні послуг є помилковими, оскільки останній є тільки агентом і здійснює, від імені та за рахунок банку, лише приймання платежів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваних рішень.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №02032308 від 09.02.2010 року.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №02742308 від 25.02.2010 року.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 18.08.10 р.