ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 серпня 2010 року 10:26 № 2а-5668/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
в інтересах держави в особіЗаступника прокурора Оболонського району міста Києва
Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київське оздоблювальне підприємство № 3»
про стягнення заборгованості в розмірі 21 067,39 грн.
за участю представників сторін:
від прокурора -не з'явився
від позивача -Гриценко І.П.
від відповідача -не з'явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 2 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (далі по тексту -позивач, УПФУ в Оболонському районі м. Києва) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське оздоблювальне підприємство № 3»(далі по тексту -відповідач, ТОВ «Київське оздоблювальне підприємство № 3») про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 21 067,39 грн., з яких 4 030,21 грн. -борг по страховим внескам, 13 946,25 грн. -сума фінансових (штрафних) санкцій та 3 090,92 грн. -пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.05.2009р. по 01.06.2009р. в сумі 21 067,39 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 20 травня 2010 року..
У судове засідання, призначене на 20 травня 2010 року, жодна зі сторін не з'явилась, у зв'язку з чим судове засідання судом відкладалось на 17 червня 2010 року.
У судове засідання, призначене на 17 червня 2010 року, з'явився прокурор та представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з'явились, в зв'язку з чим та враховуючи приписи пункту 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судове засідання судом відкладалось на 12 липня 2010 року.
Судове засідання, призначене на 12 липня 2010 року, судом відкладалося на 2 серпня 2010 року за клопотанням прокурора про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 2 серпня 2010 року, прокурор не з'явився.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське оздоблювальне підприємство № 3»зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва за № 03-23759 як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 -IV (далі по тексту - Закон України від 09.07.2003р. № 1058 - IV).
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV платники збору на обов'язкове пенсійне державне страхування зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2009р. (згідно звіту від 10.06.2009р.), однак у встановлені строки відповідачем дана сума не сплачена.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент винесення рішення) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансовий санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва прийнято рішення від 15 червня 2009 року № 1503, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 13 334,13 грн. та нараховано пеню у розмірі 3090,92 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 1 травня 2009 року по 1 червня 2009 року.
Крім того, УПФ України в Оболонському районі м. Києва на підставі акту документальної перевірки від 10.06.2009р. № 489 за своєчасно не обчислені та не сплачені страхові внески за березень 2007 року донараховано штрафні санкції в сумі 612,12 грн.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення УПФ України в Оболонському районі м. Києва від 10 червня 2009 року № 1454 та від 15 червня 2009 року № 1503 до органів Пенсійного фонду або суду.
Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 -IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за травень 2009 року складає 21 067,39 грн.
Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується, також, даними картки особового рахунку страхувальника, належна копія якої міститься в матеріалах справи.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське оздоблювальне підприємство № 3»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б код ЄДРПОУ 33635172) на користь Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (04209 м. Київ, вул. Озерна, 26-а, р/р 256083012611 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669) заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 21 067 (двадцять одна тисяча шістдесят сім) грн. 39 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 10 серпня 2010 року.