Справа №760/8072/24 1-кс/760/3821/24
18 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хвощівка, Хорольського району, Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22024101110000150 від 21.02.2024р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22024101110000150 від 21.02.2024р., відповідає вимогам ст.ст. 181, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська Російської Федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України №3564/2024 від 06.02.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-ІХ із 05 години 30 хвилин строком на 90 діб.
Так, у громадянина України ОСОБА_5 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.01.2024, виник умисел, направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення 4 інформації про місце розташування військовослужбовців під час виконання їх службових обов'язків
На виконання свого умислу ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.01.2024, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зареєстрував обліковий запис на відеохостингу «YouTube» під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", за посиланням: " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", на якому підписано 55,6 тис. користувачів мережі.
Так, 17.01.2024 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою свого облікового запису на відеохостингу «YouTube» під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" опублікував відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 , на якому особа, яка знімає відеозапис промовляє текст наступного змісту: « Киев , 17 января 2024 год. Стоят ТЦКашники по улице Щербаковской. Как ехать с Нивок в сторону Виноградаря. Останавливают автомобили. Скорее всего, вручают людям повестки. Люди напуганные, потому что они не знают, что ждет их после встречи с ТЦК. Это для всех будет огромнейший сюрприз. Не попадайтесь, друзья. Будьте осторожны», чим поширив матеріали, надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб.
Згідно з листом від ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13.03.2024 № 03/3798 встановлено, що відеозапис розміщений 17.01.2024 року на відеохостингу «YouTube» під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", за посиланням: " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", перешкоджає законній діяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки і виконанню мобілізаційних заходів.
Крім того, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 06.02.2024 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , за допомогою свого облікового запису на відеохостингу «YouTube» під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" опублікував відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , на якому особа, яка знімає відеозапис промовляє текст наступного змісту: « Киев , 6 февраля 2024 год, вторник, Виноградарь, возле Ашана стоит пост ТЦК, друзья, поэтому будьте осторожны, не попадайтесь в ихние лапы. Всем хорошего и удачного дня», чим поширив матеріали, надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб.
Згідно з листом від ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.03.2024 № 03/3790 встановлено, що відеозапис розміщений 06.02.2024 року на відеохостингу «YouTube» під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 ", перешкоджає законній діяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки і виконанню мобілізаційних заходів.
Крім того, 15.02.2024 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи за адресою: м. Київ, перетин вулиць Стеценка та Газопровідної, за допомогою свого облікового запису на відеохостингу «YouTube» під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" опублікував відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 , на якому особа, яка знімає відеозапис промовляє текст наступного змісту: « Киев , 15 февраля 2024 год, улица Стеценко . Посмотрите, рейд ТЦКашников, видите, ТЦКашники стоят с автоматами. Сейчас будут перекрывать дорогу по Стеценка , скорее всего. Друзья, будьте осторожны. Берегите себя. Всем хорошего дня, хорошего настроения и до скорых встреч», чим поширив матеріали, надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб.
Згідно з листом від ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.03.2024 № 03/3790 встановлено, що відеозапис розміщений 06.02.2024 року на відеохостингу «YouTube» під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 ", перешкоджає законній діяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки і виконанню мобілізаційних заходів.
Отже, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, у т.ч. сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, умисно здійснив діяння, яке полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про розміщення мобільних блокпостів територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
04.04.2024р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 114-1 КК України у вчиненні дії, що перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
У клопотанні слідчим, за погодженням прокурором, поставлено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти застосовування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та просили застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України у вчиненні дії, що перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, до клопотання додані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріалами кримінального провадження, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може своїми діями знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органами досудового розслідування вилучені необхідні речі та документи, які мають значення в даному кримінальному провадженні, крім того, прокурором не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_5 вчиняв або може продовжити вчиняти активні дії, спрямовані на знищення вказаних речей та документів, або має до них доступ.
Крім того, не знайшли і свого підтвердження під час судового розгляду клопотання доводи прокурора про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого злочину, оскільки прокурором не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_5 перешкоджав кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період часу.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення кого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вказане, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання слідчого в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту, з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
Згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також ту обставину, що прокурором не надано конкретних доказів того, що тримання підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом, виправдовує інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, а також, що такий вид домашнього арешту запобігатиме встановленим ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та з метою непорушення його прав та свобод, гарантованих Конституцією України, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.06.2024р., включно, заборонивши йому в період часу з 23.00год. до 06.00год. наступного дня, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Вказаний запобіжний захід повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 184, 193-194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.06.2024р., включно, заборонивши йому в період часу з 23.00год. до 06.00год. наступного дня, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи,
- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Строк дії даної ухвали визначити до 04.06.2024р. включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1