04.09.2006 Справа № 8/26
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Науменка І.М.(доповідача)
суддів:, Білецької Л.М., Герасименко І.М.
при секретарі: Клименко Ю.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Перфілов А.С, представник, довіреність № б/н від 20.01.06р.
від відповідача 1: Шевченко В.В., директор, паспорт серії АЕ № 238935 від 10.06.96р.;
від відповідача-2: не з»явився
від третьої особи 1: не з»явився
від третьої особи 2: Цирулік Ю.А., представник, довіреність № 06/07/24-01 від 24.07.06р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Резерв Фінанси», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2006р.
у справі № 8/26
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Резерв «Фінанс», м. Дніпропетровськ
до відповідача 1: приватного підприємства «Добробут-Оскар», м. Дніпропетровськ
відповідача 2: акціонерного комерційного банку «Прем»єрбанк», м. Дніпропетровськ
третя особа 1: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромекспорт», м. Дніпропетровськ
третя особа 2: закрите акціонерне товариство компанія з управління активами «Академія Інвестментс», м. Дніпропетровськ
про стягнення 44093,64 грн.
В грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ПП «Добробут-Оскар» про стягнення 44093,64 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.06р. у справі № 8/26 до участі у справі залучено у якості відповідача 2 - АКБ «Прем»єрбанк», третьої особи 1 -ТОВ НВКФ «Укрпромекспорт», третьої особи 2 -ЗАТ КУА «Академія інвестментс».
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2006р. у справі № 8/26 (суддя Дубінін І.Ю.) в позові до ПП «Добробут-Оскар» відмовлено. В позові до АКБ «Прем»єрбанк» відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач 1 звільняється від зобов'язання здійснити платіж третій особі 2, оскільки третіми особами не було надано доказів письмового повідомлення відповідача 1 не підтверджено існуючим правом грошової вимоги третьої особи 2. Суд поклав відповідальність на відповідача 2, як порушника правил розрахункових операцій, встановлених Законом. Однак постановою правління НБУ від 10.03.05р. № 71 було відкликано банківську ліцензію відповідача 2 та ініційовано з 11.03.05р. процедуру ліквідації останнього.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.06р. у справі № 8/26 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з ПП «Добробут-Оскар» на користь позивача суму позову, судові витрати покласти на відповідача 1, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Також суд першої інстанції в основу свого рішення поклав неправомірні гіпотези та не прийняв до уваги докази, підкріплені до позову. Скаржник вважає саме відповідача 1 належним боржником у даному зобов'язанні.
Відповідач 1 також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає подану апеляційну скаргу безпідставною, а рішення вірним та законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач 2 надав відзив на апеляційну скаргу, підписаний ліквідатором Боткачик С.І., в якому просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1 та третьої особи 2, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 06.01.04 р. р. між Приватним підприємством "Добробут-Оскар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрпромекспорт" було укладено договір № 006-Л на поставку лому чорного металу. Платіжним дорученням № 112 від 18.02.04 р. 3-тя особа перерахувала на рахунок відповідача №26003001004767 в установі Акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк" грошові кошти в сумі 35 002,47 грн. з призначенням платежу: "передплата за металобрухт згідно договору № 006-Л від 06.01.04 р. Листом № 222 від 20.02.04 р. 3-тя особа повідомила відповідача про те, що вищевказані кошти були перераховані помилково та просила терміново повернути їх. Листом від 20.02.04 р. № 1 відповідач 1 повідомив, що ним направлено платіжне доручення № 6 від 20.02.04 р. з призначенням платежу: повернення суми 35 002,47 грн. за платіжним дорученням №112 від 18.02.04р., про що свідчить копія платіжного доручення № 6 від 23.02.04 p., яким відповідачі надав відповідачу2 розпорядження повернути передоплату за металобрухт за пл./дор. № 112 від 18.02.04 p., згідно листа № 222 від 20.02.04 р., в сумі 35 002,47 грн. на рахунок 3-тьої особи 1 в установі АБ "Кредит-Дніпро", з якого було проведено передоплату. Вказане платіжне доручення було отримане відповідачем 2 23.02.04 p.. що підтверджується банківським штампом про отримання платіжного доручення. Доказів виконання згаданого платіжного доручення відповідач 2 не надав.
Колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду від 15.07.04 р. по справі № 10/278 було задоволено позов відповідача 1 до відповідача 2, зобов'язано останнього перерахувати суму 35 002,47 грн. з рахунку відповідача 1 на рахунок 3-тьої особи 1 в АБ "Кредит-Дніпро". Вказане рішення набрало законної сили, що підтверджується наказом господарського суду від 26.07.04 р. по справі № 10/278. Вказаним рішенням, при розгляді справи, в якій брали участь ті самі сторони, що і у цій справі, було встановлено факт невиконання відповідачем2 платіжного доручення відповідача 1 № 6 від 23.02.04 р. без поважних причин, що і стало підставою для задоволення позову відповідача1.
16.09.05р. між 3-тьою особою 1 та Закритим акціонерним товариством компанія з управління активами "Академія Інвестментс" (далі-3-тя особа2) був укладений договір факторингу № 01/05. Згідно умовам вказаного договору, 3-тя особа2 передала 3-тій особі 1 грошові кошти в сумі 35 002,47 грн. за плату, розмір якої передбачений п. 3.2. договору і складає 1 273,83 грн. без ПДВ, а 3-тя особа 1 відступила 3-тій особі2 свої права грошових вимог до відповідача 1, які виникли в межах договору поставки лому чорних металів № 006-Л від 06.01.04 р. у зв'язку з помилковим перерахуванням 3-тьою особою 1, платіжним дорученням № 112 від 18.02.04 р., на рахунок відповідача 1 грошової суми в розмірі 35 002,47 грн. (п.п. 1.1., 3.2. договору). Доказів письмового повідомлення відповідача 1 про відступлення права грошової вимоги третьою особою 1 третій особі 2 останніми надано не було, а тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дана обставина звільняє відповідача 1 від зобов'язання здійснити платіж.
Згідно ст.. 1092 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.
Таким чином господарським судом Дніпропетровської області правильно покладено відповідальність на відповідача 2, як порушника правил розрахункових операцій, встановлених Законом, оскільки матеріали та обставини справи доводять вину відповідача 2 у невиконанні розпорядження відповідача 1 -платіжного доручення № 6 від 23.02.04р.
Однак, постановою правління НБУ від 10.03.05р. № 71 відкликано банківську ліцензію відповідача 2 та ініційовано з 11.03.05р. процедуру ліквідації АКБ «Прем»єрбанк». 18.03.05р. в газеті «Голос України» № 49 (3549) було надруковано оголошення про ліквідацію відповідача та зазначено, що строк подачі заяв від кредиторів та вкладників становить один місяць від дати опублікування цього оголошення.
Згідно ч. 3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в редакції, яка діяла на той момент, протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку. Відповідно до ч.1 ст. 93 вказаного Закону, ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Згідно ч.5 ст. 96 Закону, вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання не розглядаються та вважаються погашеними.
В матеріалах справи відсутня заява про грошові вимоги до відповідача 2 у встановлений ст.. 89 Закону строк.
Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування ч. 5 ст. 96 Закону, слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, передбачених договором або законом.
За таких обставин судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.06р. у справі № 8/26 -залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Резерв Фінанси», м. Дніпропетровськ -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.М. Науменко
Судді Л.М.Білецька
І.М. Герасименко
З оригіналом згідно:
Помічник судді К.С. Лукінова