14 червня 2024 рокуСправа №160/8892/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №056350009997 від 23.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 пункту 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період навчання у ПТУ №109 м.Горлівки, Донецької області, за професією електровоза підземного, електрослюсар підземний з 01.09.1989 року по 25.04.1992 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 19.10.1992 року по 30.12.1996 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: з 17.04.2000 по 07.03.2004 року, на посаді підземного машиніста електровозу; з 15.01.2004 по 03.01.2007 року на посаді машиніста електровозу з повним робочим днем в шахті; з 04.01.2007 по 14.09.2016 року на посаді підземного прохідника; з 20.02.2019 по 05.12.2019 року на посаді машиніста електровозу з повним робочим днем в шахті; з 08.01.2020 року по 15.02.2024 року на посаді машиніста електровозу з повним робочим днем в шахті;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 пункту 1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви про призначення пенсії від 15.02.2024 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він 15 лютого 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23 лютого 2024 року №056350009997 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення, крім того, повідомлено, які періоди трудової діяльності позивача не зараховані відповідачем-2 до страхового та до пільгового стажу роботи.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №056350009997 від 23.02.2024 року, оскільки він досяг 50-річного віку та йому протиправно не зараховано страховий та пільговий стаж роботи, що позбавляє його права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/8892/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
25 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№15559/24, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п.10 вищезазначеного Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
15 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.02.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
До страхового стажу не зараховано період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 22.05.1997 р. з 22.05.1997 р. по 10.12.1998 р. та період проходження військової служби відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.01.1997 р. з 19.10.1992 р. по 30.12.1996 р., оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Пенсія громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058).
Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону №1058.
При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Довідка про період роботи в шкідливих умовах праці видається підприємством, установою, організацією або правонаступником з доданням документів про реорганізацію.
До пільгового стажу відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_2 від 22.05.1997р. не зараховано період роботи з 19.07.1999 р. по 07.03.2004 р., з 15.01.2004 р. по 14.09.2016 р., оскільки державне підприємство "Артемвугілля" згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (на підконтрольній українській владі території) і не перебуває в процесі припинення.
Відповідно до вищезазначеного для зарахування до пільгового стажу даних періодів роботи необхідно надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до додатку №5 пункту 20 Порядку №637 та накази про результати атестації робочих місць або довідку, яка підтверджувала б, що документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.02.2019 р. по 05.12.2019 р., оскільки згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Укргеосервіс" припинило свою діяльність з 01.03.2021 р.
З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
24 травня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№20000/24, в якому представник відповідача-2 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а дії Управління - законними і вмотивованими, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.02.2021 за № 339/35961, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Принцип екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення/ перерахунок пенсій та прийняття відповідних рішень структурними підрозділами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Згідно п.1.1 розділу І Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання реєстрації/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Згідно реєстру застрахованих осіб враховано всі періоди трудової діяльності, зокрема з 01.07.1999.
Страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 01 місяць 18 днів, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні по списку №1- 23 роки 11 місяців 17 днів, з них пільговий стаж становить 03 роки 11 місяців 19 днів.
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення (перерахунку) пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 23.02.2024 винесено рішення №056350009997 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Отже, дії Управління є правомірними та вмотивованими.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Період навчання з 01 вересня 1989 року по 25 квітня 1992 року - ОСОБА_1 навчався в ПТУ №109 міста Горлівки Донецької області за професією "Машиніст електровоза підземний, електрослюсар підземний", що документально підтверджується дипломом серії НОМЕР_5 виданий 06 травня 1992 року.
Період проходження військової служби з 19 жовтня 1992 року по 30 грудня 1996 року підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 16 січня 1997 року, відповідно до якого ОСОБА_1 наказом Ком.Приволжского ВО МВД рф №066м/с від 24.12.1996 року звільнений в запас по статті 49 пункту "Б" частини 2 (за невиконання умов контракту).
Відповідно до пункту 10 військового квитка ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах Союзу ССР з 19.10.1992 року по 30.12.1996 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має наступні записи про трудову діяльність, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_6 від 22.05.1997 року:
Запис №1 - на підставі наказу №242 від 29.05.1997 року з 22 травня 1997 року прийнятий учнем столяра в муніципальному підприємстві;
Запис №2 - на підставі наказу №530 від 15.10.1997 року встановлено 3 розряд столяра;
Запис №3 - на підставі наказу №507 від 01.12.1998 року встановлено 4 розряд столяра;
Запис №4 - на підставі наказу №533 від 10.12.1998 року звільнений за власним бажанням за статтею 31 КзПП;
Запис №5 - на підставі наказу №84к від 20.07.1999 року, з 19 липня 1999 року прийнятий машиністом поверхні електровозу;
Запис №8 - на підставі наказу №64к від 09.03.2004 року, звільнений за власним бажанням за статтею 38 КзПП;
Запис б/н - на підставі наказу №65к від 15 березня 2004 року, з 15 січня 2004 року прийнятий машиністом електровозу с повним робочим днем в шахті;
Запис б/н - на підставі наказ3 №30к від 15 вересня 016 року, з 14 вересня 2016 року звільнений за власним бажанням за статтею 38 КзПП;
Запис б/н - на підставі наказу №28-к від 19 лютого 2019 року, з 20 лютого 2019 року прийнятий машиністом електровозу ІІІ розряду с повним робочим днем на підземній роботі;
Запис б/н - на підставі наказу №309-к від 05 грудня 2019 року, з 05 грудня 2019 року звільнений за статтею 38 КзПП за власним бажанням.
15 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23 лютого 2024 року №056350009997 позивачеві повідомлено про наступне.
"Пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Список № 1 - становить 50 років.
Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить 23 роки 06 місяців.
Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) - становить 10 років.
Працівникам, які не мають стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Вік заявника 52 роки.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
До страхового стажу не зараховано період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_6 від 22.05.1997 р. з 22.05.1997 р. по 10.12.1998 р. та період проходження військової служби відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.01.1997 р. з 19.10.1992 р. по 30.12.1996 р., оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсія громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону №1058. При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Згідно п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 року №637 „Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Довідка про період роботи в шкідливих умовах праці видається підприємством, установою, організацією або правонаступником з доданням документів про реорганізацію.
До пільгового стажу відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_7 від 22.05.1997 р. не зараховано період роботи з 19.07.1999 р. по 07.03.2004 р., з 15.01.2004 р. по 14.09.2016 р., оскільки державне підприємство „Артемвугілля" згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (на підконтрольній українській владі території) і не перебуває в процесі припинення.
Відповідно до вищезазначеного для зарахування до пільгового стажу даних періодів роботи необхідно надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до додатку №5 п.20 Порядку №637 та накази про результати атестації робочих місць або довідку, яка підтверджувала б, що документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.02.2019 р. по 05.12.2019 р., оскільки згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Укргеосервіс" припинило свою діяльність з 01.03.2021р.
У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, проводиться відповідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105 (далі-Порядок), комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена при Головних управліннях Пенсійного фонду України.
Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, яка створена при Головних управліннях Пенсійного фонду України, що дає право на призначення пенсії, відсутнє.
Згідно реєстру застрахованих осіб враховано всі періоди трудової діяльності, зокрема 3 01.07.1999 року.
Страховий стаж особи становить 22 роки 01 місяць 18 днів, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні по списку №1 - 23 роки 11 місяців 17 днів.
З них пільговий стаж становить 03 роки 11 місяців 19 днів. Працює.
Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення".
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №056350009997 від 23.02.2024 року, оскільки він досяг 50-річного віку та йому протиправно не зараховано страховий та пільговий стаж роботи, що позбавляє його права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Як визначено пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 позивач досяг віку 50 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має наступні записи про трудову діяльність, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_6 від 22.05.1997 року:
Запис №1 - на підставі наказу №242 від 29.05.1997 року з 22 травня 1997 року прийнятий учнем столяра в муніципальному підприємстві;
Запис №2 - на підставі наказу №530 від 15.10.1997 року встановлено 3 розряд столяра;
Запис №3 - на підставі наказу №507 від 01.12.1998 року встановлено 4 розряд столяра;
Запис №4 - на підставі наказу №533 від 10.12.1998 року звільнений за власним бажанням за статтею 31 КзПП;
Запис №5 - на підставі наказу №84к від 20.07.1999 року, з 19 липня 1999 року прийнятий машиністом поверхні електровозу;
Запис №8 - на підставі наказу №64к від 09.03.2004 року, звільнений за власним бажанням за статтею 38 КзПП;
Запис б/н - на підставі наказу №65к від 15 березня 2004 року, з 15 січня 2004 року прийнятий машиністом електровозу с повним робочим днем в шахті;
Запис б/н - на підставі наказ3 №30к від 15 вересня 016 року, з 14 вересня 2016 року звільнений за власним бажанням за статтею 38 КзПП;
Запис б/н - на підставі наказу №28-к від 19 лютого 2019 року, з 20 лютого 2019 року прийнятий машиністом електровозу ІІІ розряду с повним робочим днем на підземній роботі;
Запис б/н - на підставі наказу №309-к від 05 грудня 2019 року, з 05 грудня 2019 року звільнений за статтею 38 КзПП за власним бажанням.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем-1 вказаних періодів до пільгового стажу за Списком №1 та спірних періодів до страхового стажу та пільгового стажу роботи позивача є необґрунтованими.
Відповідно до Порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки № НОМЕР_8 , позивачем до матеріалів пенсійної справи не долучалася уточнююча довідка, оскільки всі записи наявні в його трудовій книжці.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".
Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.
Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.
Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення спірних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача зараховуються до стажу роботи за Списком №1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.
Щодо періоду навчання позивача, суд виходить з наступного.
Згідно зі статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується, серед іншого, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій».
Згідно з підпунктом «і» частини 1 пункту 109 Порядку № 590 крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і таке інше), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на рабфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Під час навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року №162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху.
Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Період навчання з 01 вересня 1989 року по 25 квітня 1992 року ОСОБА_1 навчався в ПТУ №109 міста Горлівки, Донецької області за професією "Машиніст електровоза підземний, електрослюсар підземний", що документально підтверджується дипломом серії НОМЕР_5 виданий 06 травня 1992 року.
З урахуванням викладеного, період навчання підлягає зарахування до страхового стажу позивача.
Щодо зарахування періоду військової служби з 19.10.1992 року по 30 грудня 1996 року, суд виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею.
Період проходження військової служби з 19 жовтня 1992 року по 30 грудня 1996 року підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 16 січня 1997 року.
Відповідно до якого, ОСОБА_1 наказом Ком.Приволжского ВО МВД рф №066м/с від 24.12.1996 року звільнений в запас по статті 49 пункту "Б" частини 2 (за невиконання умов контракту).
Відповідно до пункту 10 військового квитка ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах Союзу РСР з 19.10.1992 року по 30.12.1996 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що період проходження військової служби підлягає зарахування до страхового стажу позивача.
Щодо посилання відповідачів на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №396/153/17(2-а/396/13/17).
При цьому, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тому, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі №554/1723/17, від 31 липня 2019 року у справі №287/15/17-а, від 21 серпня 2019 року у справі №750/1717/16-а, від 22 лютого 2021 року у справі №266/258/16-а.
Факт роботи позивача в спірний період підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22 травня 1997 року.
Доводи відповідача-2, викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №056350009997 від 23 лютого 2024 року, з приводу того, що з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення до уваги судом не береться, оскільки на момент роботи позивача російська федерація брала участь в вищенаведеній Угоді.
У той же час, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №056350009997 від 23 лютого 2024 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди: з 01.09.1989 року по 25.04.1992 року, з 19.10.1992 року по 30.12.1996 року, з 22.05.1997 року по 10.12.1998 року; до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 : з 19.07.1999 року по 07.03.2004 року, з 15.01.2004 року по 14.09.2016 року, з 20.02.2019 року по 05.12.2019 року на підставі записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22 травня 1997 року.
Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача та висновків викладених в рішенні суду.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Ощадбанк" №19 від 01 квітня 2024 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №056350009997 від 23 лютого 2024 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до страхового стажу періоди: з 01.09.1989 року по 25.04.1992 року, з 19.10.1992 року по 30.12.1996 року, з 22.05.1997 року по 10.12.1998 року; до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ): з 19.07.1999 року по 07.03.2004 року, з 15.01.2004 року по 14.09.2016 року, з 20.02.2019 року по 05.12.2019 року на підставі записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22 травня 1997 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача, та висновків викладених в рішенні суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник