14 червня 2024 рокуСправа №160/8891/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просить:
визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області №047250020121 від 23.02.2024 року про відмову в призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області повторно розглянути мою заяву від 15.02.2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти обґрунтоване рішення щодо моєї заяви, а саме зарахувати мені до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи: з 19.10.1993 року по 31.12.2010 року на посаді механіка Чкаловської збагачувальній фабриці АТ «Покровський гірничо - збагачувальний комбінат».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він 15 лютого 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи для призначення пенсії, що передбачені Законом та Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області №047250020121 від 23 лютого 2024 року позивачеві повідомлено про відмову в призначення пенсії з тієї підстави, що не зараховано до пільгового стажу період роботи з 19.10.1993 року по 31.12.2010 року згідно уточнюючої довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №08-07/71 від 13.02.2024 року, виданої АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки відсутня інформація в якому структурному підрозділі працював та посада «механіка», яка зазначена в пільговій довідці не відповідає посаді, зазначеній в додатках з переліком робочих місць, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до наказів про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці від 17.08.1994 №219, від 17.11.1999 №457, від 17.11.2004 року №599-а, від 15.11.2010 №ОД-1144, що унеможливлює визначення чи підлягала посада «механік» атестації робочих місць.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області №047250020121 від 23.02.2024 року про відмову йому в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він має достатній трудовий стаж, який надає йому на призначення спірної пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/6615/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та залучено до участі в справі у якості відповідача-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
25 квітня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№15608/24, в якому представник відповідача-1 не погоджується з поданою позовною заявою та звертає увагу на наступні обставини, які мають істотне значення для вирішення спору по суті.
15 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (за місцем проживання).
Згідно Закону України № 1058-ІУ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно частини 1 статті 24 Закону України №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 не менше 29 років 6 місяців у чоловіків, а з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637- додаток 5.
Вік позивача становить 55 років.
Страховий стаж позивача становить 37 років 1 місяць 28 днів.
До страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності.
Пільговий стаж заявника за Списком №2 становить 2 роки 1 місяць 21 день.
До пільгового стажу за Списком №2 не враховано періоди роботи згідно уточнюючої довідки, виданої АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" від 13.02.2024 №08-07/71 з 19.10.1993 по 31.12.2010, оскільки відсутня інформація в якому структурному підрозділі працював заявник та посада "механіка", яка зазначена в пільговій довідці, не відповідає посаді, зазначеній в додатках з переліком робочих місць, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до наказів про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці від 17.08.1994 №219, від 17.11.1999 №457, від 17.11.2004 №599-а та від 15.11.2010 №ОД-1144, що унеможливлює визначити, чи підлягала посада "механіка" атестації робочих місць.
З урахуванням викладеного 23 лютого 2024 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №047250020121 про відмову у перерахунку пенсії.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
02 травня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№35764/24, в якій позивач зазначає, що доводи представника відповідача-1 є надуманими та такими, що спростовуються наданими первинними документами.
Щодо атестації робочих місць позивач зазначив наступне.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
У випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Щодо посади "механіка", яка зазначена в пільговій довідці, позивач зазначив наступне.
Частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Професія «механік» включена до Списку № 2, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 року №461 та відноситься до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію_незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 №202.
У трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, які завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.
Відтак, трудова книжка містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.
На противагу відповідачем в своїй відмові в призначенні пенсії не наведено жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки чи записів у ній вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Виходячи з вимог чинного законодавства, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З урахування викладеного, позивач зазначив, що має достатній стаж роботи, який надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27 липня 1987 року, ОСОБА_1 має наступні записи про трудову діяльність:
20.08.1992 року прийнятий на роботу в Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат на Чкаловську збагачувальну фабрику, яка є структурним підрозділом Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату, на посаду "черговий слюсар з ремонту обладнання 5 розряду";
19.10.1992 року переведений на посаду "механіка" Чкаловської збагачувальної фабрики відповідно до наказу №213-к від 19.10.1993 року.
Згідно наказу №219 від 17.08.1994 року за результатами атестації механіку підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №118 від 08.04.1997 року в зв'язку з реорганізацією був переведений в акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».
08.04.1997 року прийнятий за переведенням на Чкаловську збагачувальну фабрику, яка є структурним підрозділом ВАТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат», механіком відповідно до наказу №118 від 08.04.1997 року.
Згідно наказу №219 від 17.08.1994 року за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №457 від 17.11.1999 року за результатами атестації механіку підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №399а від 17.11.2004 року за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №ОД-1144 від 15.11.2010 року за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Згідно відомостей трудової книжки на посаді механіка Чкаловської збагачувальної фабрика, яка є структурним підрозділом АТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» позивач працював до 07.02.2011 року.
Наказом ВАТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат» №102 від 07.02.2011 року позивач переведений в інший структурний підрозділ підприємства на Олександрівську збагачувальну фабрику на посаду "заступник начальника з обладнання".
15.04.2011 року ВАТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат» був перейменований в публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до наказу №ОД-446 від 15.04.2011 року.
Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №08-07/71 від 13.02.2024 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» підтверджується, що він працював повний робочий день в АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на Чкаловської збагачувальній фабриці, яка є структурним підрозділом зазначеного підприємства, починаючи з 20.08.1992 року.
На посаді механіка Чкаловської збагачувальній фабриці АТ "Покровський гірничо - збагачувальний комбінат" позивач працював з 19.10.1993 року по 31.12.2010 року та виконував збагачення марганцевої руди на фабриці за професією (посадою) - "механік", що передбачена Списком 2, розділ II, підрозділ б.
У довідці зазначається, що атестація робочого місця атестовано відповідними наказами: №219 від 17.08.1994 року, №457 від 17.11.1999 року, №399а від 17.11.2004 року , №ОД- 1144 від 15.11.2010 року.
Відповідно до записів в довідці, пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №2 становить 17 років 09 місяців 10 днів.
15 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що передбачені Законом та Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250020121 від 23 лютого 2024 року позивачеві повідомлено про відмову в призначення пенсії з тієї підстави, що не зараховано до пільгового стажу період роботи з 19.10.1993 року по 31.12.2010 року згідно уточнюючої довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №08-07/71 від 13.02.2024 року, виданої АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки відсутня інформація в якому структурному підрозділі працював та посада «механіка», яка зазначена в пільговій довідці, не відповідає посаді, зазначеній в додатках з переліком робочих місць, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до наказів про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці від 17.08.1994 №219, від 17.11.1999 №457, від 17.11.2004 року №599-а, від 15.11.2010 №ОД-1144, що унеможливлює визначення чи підлягала посада «механік» атестації робочих місць.
За результатом розгляду вказаної заяви встановлено, що позивачеві відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, через недостатній пільговий стаж за Списком №2.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області №047250020121 від 23.02.2024 року про відмову йому в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він має достатній трудовий стаж, який надає йому право на призначення спірної пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 не менше 29 років 6 місяців у чоловіків, а з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 позивач досяг віку 55 років.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27 липня 1987 року, ОСОБА_1 має наступні записи про трудову діяльність:
20.08.1992 року прийнятий на роботу в Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат на Чкаловську збагачувальну фабрику, яка є структурним підрозділом Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату, на посаду "черговий слюсар з ремонту обладнання 5 розряду";
19.10.1992 року переведений на посаду "механіка" Чкаловської збагачувальної фабрики відповідно до наказу №213-к від 19.10.1993 року.
Згідно наказу №219 від 17.08.1994 року за результатами атестації механіку підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №118 від 08.04.1997 року в зв'язку з реорганізацією переведений в акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».
08.04.1997 року прийнятий за переведенням на Чкаловську збагачувальну фабрику, яка є структурним підрозділом ВАТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат», механіком відповідно до наказу №118 від 08.04.1997 року.
Згідно наказу №219 від 17.08.1994 року за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №457 від 17.11.1999 року за результатами атестації механіку підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №399а від 17.11.2004 року за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відповідно до наказу №ОД-1144 від 15.11.2010 року за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Згідно відомостей трудової книжки на посаді механіка Чкаловської збагачувальної фабрика , яка є структурним підрозділом АТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат», позивач працював до 07.02.2011 року.
Наказом ВАТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат» №102 від 07.02.2011 року позивач переведений в інший структурний підрозділ підприємства на Олександрівську збагачувальну фабрику на посаду "заступник начальника з обладнання".
15.04.2011 року ВАТ «Орджонікідзевський гірничо збагачувальний комбінат» був перейменований в публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до наказу №ОД-446 від 15.04.2011 року.
Страховий стаж особи становить 37 років 01 місяць 28 днів.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем-1 вказаних періодів до пільгового стажу за Списком №1 та спірних періодів до страхового стажу та пільгового стажу роботи позивача є необґрунтованими.
Відповідно до Порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №637, позивачем до матеріалів пенсійної справи долучено Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №08-07/71 від 13.02.2024 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» підтверджується, що він працював повний робочий день в АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на Чкаловської збагачувальній фабриці, яка є структурним підрозділом зазначеного підприємства, починаючи з 20.08.1992 року.
На посаді механіка Чкаловської збагачувальній фабриці АТ «Покровський гірничо - збагачувальний комбінат позивач працював з 19.10.1993 року по 31.12.2010 року та виконував збагачення марганцевої руди на фабриці за професією (посадою) - "механік", що передбачена Списком 2, розділ II, підрозділ б.
У довідці зазначається, що атестація робочого місця атестовано відповідними наказами: №219 від 17.08.1994 року, №457 від 17.11.1999 року, №399а від 17.11.2004 року , №ОД- 1144 від 15.11.2010 року.
Відповідно до записів в довідці, пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №2 становить 17 років 09 місяців 10 днів.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10.
Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".
Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.
Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.
Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення спірних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача зараховуються до стажу роботи за Списком №1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.
Щодо посади "механіка", яка зазначена в пільговій довідці, суд виходить з наступного.
Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №08-07/71 від 13.02.2024 року, виданої на ім'я позивача АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» підтверджується, що він працював повний робочий день в АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на Чкаловській збагачувальній фабриці, яка є структурним підрозділом зазначеного підприємства, починаючи з 20.08.1992 року.
На посаді механіка Чкаловської збагачувальній фабриці АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат працював з 19.10.1993 року по 31.12.2010 року та виконував збагачення марганцевої руди на фабриці за професією посадою механік, що передбачена Списком 2, розділ II, підрозділ б.
У довідці зазначається, що атестація робочого місця атестовано відповідними наказами: №219 від 17.08.1994 року, №457 від 17.11.1999 року, №399а від 17.11.2004 року, №ОД- 1144 від 15.11.2010 року. Відповідно зазначеної довідці загальний стаж за Списком №2 становить 17 років 9 місяців та 10 днів.
Професія «механік» включена до Списку №2, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 року №461 та відноситься до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 №202.
Суд погоджується з доводами позивача, що в його трудовій книжці містяться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, які завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, з урахуванням чого спірні періоди є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.
У той же час, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250020121 від 23 лютого 2024 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 : з 19.10.1993 по 31.12.2010 року, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27 липня 1987 року та записів згідно уточнюючої довідки, виданої АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" від 13.02.2024 №08-07/71.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Банк Кредит Дніпро" №11 від 29 березня 2024 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250020121 від 23 лютого 2024 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи ОСОБА_1 : з 19.10.1993 по 31.12.2010 року згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27 липня 1987 року та згідно уточнюючої довідки, виданої АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" від 13.02.2024 №08-07/71.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуваннях зарахованих до пільгового стажу періодів роботи та висновків суду, викладених у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник