21 червня 2024 року справа № 580/3760/24 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду адміністративного позову адвоката Пулинця Б.А. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
15.04.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Пулинця Б.А. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним не нарахування та не виплату позивачу передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 01.06.2023 до 31.12.2023;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому, передбачену вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України додаткову винагороду в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 01.06.2023 до 31.12.2023.
Стверджує, що відповідно до зазначеної вище постанови КМУ набув право на отримання додаткової винагороди. Однак відповідач не підготував відповідні документи для її нарахування та виплати.
Ухвалою від 29 квітня 2024 року суд задовольнив заяву вх. від 24.04.2024 представника позивача адвоката Пулинця Б.А. про поновлення строку звернення до Черкаського окружного адміністративного суду зі вказаною позовною заявою, визнав поважними причини пропуску і поновив цей строк. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а розгляд справи вирішив здійснювати правилами спрощеного провадження. Вказану ухвалу відповідач отримав 30.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
14.05.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому серед іншого просив залишити без розгляду позов у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду (далі - Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що виплата грошового забезпечення має регулярний, як правило щомісячний характер. Відповідно, про порушення своїх прав щодо повноти нарахування та виплати грошового забезпечення за певний місяць позивач мав дізнатися разом з отриманням грошового забезпечення за такий місяць, при цьому, з наступного дня після його отримання розпочав свій перебіг 3-місячний строк звернення до суду з відповідним позовом. Отже, тримісячний строк звернення до суду з позовом сплив щодо більшої частини позовних вимог (з урахуванням приписів частини першої статті 233 КЗпП закінчився 01.04.2024 щодо питань грошового забезпечення протягом 2022-2023 років). Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 03.04.2024, вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Дослідивши докази, оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.
Строки звернення до адміністративного суду визначені у ст.122 КАС України. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів врегульовані ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), яка на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Оскільки вказаний предмет спору стосується виплати позивачу належного розміру грошового забезпечення (заробітної плати). Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, суд має право переглянути власний висновок щодо поважності причин звернення особи в суд з пропуском встановленого законом строку.
При відкритті провадження у цій справі суд установив факт пропуску позивачем строку звернення до суду зі вказаним вище позовом, про що зазначив у вказаній вище ухвалі. Водночас суд з'ясував обставини, які підтверджують, що позивач у період карантинних обмежень та виконуючи обов'язки військової служби, у т.ч. і у спірний період щодо захисту Батьківщини, мав об'єктивні перешкоди для своєчасного звернення до адміністративного суду щодо невиплати відповідачем додаткової винагороди, передбаченої вказаною вище постановою КМУ за період з 01.06.2023 до 31.12.2023. Тому поновив позивачу строк звернення до суду зі вказаним позовом.
Тому доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не обґрунтовані, а Клопотання щодо залишення без розгляду адміністративного позову не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.2-20, 44-45, 122-163, 173, 175, 180-183, 194, 195, 205 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання вх. від 14.05.2024 Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду адміністративного позову адвоката Пулинця Б.А. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити сторонам.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 21.06.2024.