про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2024 року справа № 580/5979/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС в Черкаській області (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 06.07.2023 № 6247/23-00-09-01-01 про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 17 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 03.07.2023 № 0060710707 про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 692,14 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 03.07.2023 № 0060700707 про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 1 020,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Черкаській області від 02.10.2023 № 0008130-1309-2300.
Відповідно до вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674) з преамбули якого вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674 за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028 грн 00 коп.
Дана позовна заява містить чотири вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2023 № 6247/23-00-09-01-01, від 03.07.2023 № 0060710707, від 03.07.2023 № 0060700707 та скасування податкової вимоги від 02.10.2023 № 0008130-1309-2300, які є окремими позовними вимогами майнового характеру, за кожну з яких має бути сплачений судовий збір.
Отже, судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду становить 4 844,80 грн (1 211,20 х 4).
Разом з тим, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відтак, позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору у сумі 3 633,60 грн. Розрахунок: 4 844,80 грн - 1 211,20 грн = 3 633,60 грн.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач зазначає, що дізнався про існування оскаржуваних ППР, датованих липнем 2023 року та податкової вимоги, датованої жовтнем 2023 року лише 24.05.2024 під час ознайомлення із матеріалами справи № 580/2088/24 у Черкаському окружному адміністративному суді, проте заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 123 КАС України, не надає.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення та підтверджуючі докази поважності причин його пропуску.
Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 8, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд,
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ