Провадження № 22-ц/803/5044/24 Справа № 207/4728/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О.К. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
20 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за заявою акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про зміну способу виконання рішення по справі №207/4728/13-ц за позовом акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки
за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”
на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року, -
08 лютого 2024 року АТ КБ “ПриватБанк” звернулось із заявою про зміну способу виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 року по справі №207/4728/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У заяві представник АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що вказаним рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1/08НМS4D від 21 липня 2008 року в розмірі 183482,75 доларів США, що еквівалентно за курсом 7,99 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження Національного Банку України від 03 жовтня 2013 року, складає 1381198,30 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 86110,85 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 86755,05 доларів США, а також пені в сумі 107 248,47 грн., а всього 1488446,77 грн., звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,5 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на житло від 05 серпня 1994 року, шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки
На даний момент АТ КБ «ПриватБанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду з зазначеним способом виконання.
Заявник просить встановити наступний спосіб виконання рішення: звернути стягнення на квартиру загальною площею 72,5 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» (том 3 а.с.1-4).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року у задоволенні заяви представника АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду по справі №207/4728/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено (том 3 а.с.20-24).
В апеляційній скарзі АТ КБ “ПриватБанк” посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити вимоги заяви про заміну способу виконання рішення (том 3 а.с.28-31).
Заявник звертає увагу на те, що рішення не виконано по теперішній час з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду з зазначеним способом виконання.
Вказує, що у разі зміни способу і порядку виконання рішення суду, який не суперечить чинному законодавству та з урахуванням приписів як кредитного так і іпотечного договорів у АТ КБ «ПриватБанк» будуть відновлені права на задоволення вимог за основним зобов'язанням.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 року по справі №207/4728/13-ц, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1/08НМS4D від 21 липня 2008 року в розмірі 183482,75 доларів США, що еквівалентно за курсом 7,99 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження Національного Банку України від 03 жовтня 2013 року, складає 1381198,30 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 86110,85 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 86755,05 доларів США, а також пені в сумі 107 248,47 грн., а всього 1488446,77 грн., звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,5 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на житло від 05 серпня 1994 року, шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Відмовляючи у задоволені заяви про зміну способу виконання рішення, суд першої інстанції виходив із того, що доводи АТ КБ «ПриватБанк» не підтверджені, вимоги заявника спрямовані на фактичну зміну резолютивної частини рішення суду, на зміну способу захисту, обраного позивачем при зверненні до суду із позовом.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року, суд дійшов висновку, що вказаний у заяві спосіб виконання рішення фактично змінює рішення суду по суті та самостійно змінює спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК України з якими АТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду.
Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи наведені в апеляційній скарзі, оскільки, звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Колегія суддів звертає увагу, що можлива зміна попиту ринку нерухомості, наявність документів, необхідних для його продажу має враховуватися банком при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами і тому такі обставини у даному випадку не можна вважатися істотними.
Дослідивши доводи викладені в заяві та апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що заява АТ КБ «ПриватБанк» не містить жодних фактів та доказів на обґрунтування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, також дані факти не підтверджені і матеріалами справи.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” - залишити без задоволення.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: