Провадження № 22-ц/803/5325/24 Справа № 196/884/23 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
20 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про захист прав споживача, визнання недійсними кредитних договорів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року, -
31 липня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання недійсними кредитних договорів. Позов, який було уточнено, обґрунтовано тим, що 15 червня 2023 року у період з 16 год. 30 хв. до 17 год. 18 хв. з картки Приватбанку "Золота "Універсальна" № НОМЕР_1 , яка рахується за нею, невідомими особами або особою з використанням електронно-обчислювальної техніки з використанням номеру " НОМЕР_2 " було змінено розмір кредитного ліміту та за рахунок кредитного ліміту було привласнено кошти в сумі 13 669.31 грн., а також 2 556.00 грн. знято з її заробітної плати, яка знаходилась на картці Приватбанку № НОМЕР_3 . Про це було внесено відомості до ЄРДР за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України у кримінальному провадженні 12023041600000113. Списання коштів 15.06.2023 р. з картки "Універсальна" № НОМЕР_1 о 16 год. 30 хв. у розмірі 195.68 грн., о 16 год. 30 хв. у розмірі 463.50 грн., о 16 год. 30 хв. у розмірі 515.00 грн., о 16 год. 30 хв. у розмірі 513.97 грн., о 16 год. 31 хв. у розмірі 513.97 грн., о 16 год. 31 хв. у розмірі 516.03 грн., о 16 год. 36 хв. у розмірі 978.50 грн., о 16 год. 41 хв. у розмірі 9972.66 грн. відбулось без її участі і її волевиявлення. Вона вчинила невідкладні заходи щодо сповіщення місцевого відділення Приватбанку в смт.Царичанка та місцевого відділення поліції про наслідки протиправних дій невідомих їй осіб. Картки були заблоковані та за її заявою розпочато досудове розслідування.
Однак, 26 липня 2023 року та 28 липня 2023 року без її дозволу з картки № НОМЕР_4 , на яку зараховується заробітна плата, були списані відповідачем на погашення процентів за неіснуючим кредитним зобов'язанням кошти в сумі відповідно - 232.04 грн. та 472.18 грн.
Приватбанк в односторонньому порядку оформив незаконне списання із її карток коштів, як отриманий нею кредит за карткою "Універсальна" і незаконно поклав на неї боргові зобов'язання за "позикою", за якою грошові кошти насправді нею не були одержані та якими позивачка не розпоряджалась.
Вищевказані вісім операцій від 15.06.2023 р. на загальну суму 13 669.31 грн., які вона вважає кредитними договорами, повинні бути визнані недійсними на підставі ст. 203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.1051 ЦК України, оскільки вона волевиявлення на списання коштів не надавала та грошові кошти від відповідача з кредитної картки № НОМЕР_1 нею не були одержані.
Через бездіяльність відповідача також з неї безпідставно стягнуті за неіснуючими зобов'язаннями грошові кошти у сумі 704.22 грн. ( 232.04 грн. + 472.18 грн.).
На підставі викладеного, позивачка просить визнати недійсними кредитні договори №б/н від 15.06.2023 р. о 16:30 год. на суму 195.68 грн., о 16:30 год. на суму 463.50 грн., о 16:30 год. на суму 515.00 грн., о 16:30 год. на суму 513.97 грн., о 16:31 год. на суму 513.97 грн., о 16:31 год. на суму 516.03 грн., о 16:36 год. на суму 978.50 грн., о 16:41 год. на суму 9 972.66 грн.
Також просить стягнути з відповідача на свою користь 704.22 грн. в порядку застосування правових наслідків недійсності правочинів (а.с.1-6, 21-25).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року у позові ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача, визнання недійсними кредитних договорів - відмовлено (а.с.123-126).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі (а.с.164-166)
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.08.2020 р. позивачкою підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", в якій зазначено, що підписанням цієї Заяви позивачка приєднується до розділу "Загальні положення", підрозділів "Кредитні картки", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Оплата частинами та Миттєва розтрочка", "Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.", Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати (а.с. 96-103).
Згідно заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 17.08.2020 р. позивачка ОСОБА_1 погодився отримувати послуги АТ КБ «ПриватБанк», між нею та відповідачем укладено договір банківського рахунка. У заяві також передбачено надання кредиту безготівковим шляхом, а саме встановлення кредитної лінії та розміру кредитного ліміту, який не перевищує: 50 000 грн. для карт «Універсальна», 75 000 грн. для карт «Універсальна Gold».
На підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 17.08.2020 р. відповідачем - АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було видано позивачці ОСОБА_1 платіжні картки: 17.08.2020 р. - Картка "Універсальна" № НОМЕР_1 , 23.12.2021 р. - Картка "Для виплат" № НОМЕР_3 (а.с. 95, 39-40).
З платіжної картки № НОМЕР_1 були здійснені такі перекази (платежі):
15.06.2023 року о 16:30:01 в сумі 195.68 грн.;
15.06.2023 року о 16:30:22 в сумі 463.50 грн.;
15.06.2023 року о 16:30:41 в сумі 515.00 грн.;
15.06.2023 року о 16:30:59 в сумі 513.97 грн.;
15.06.2023 року о 16:31:23 в сумі 513.97 грн;
15.06.2023 року о 16:31:43 в сумі 516.03 грн.;
15.06.2023 року о 16:36:42 в сумі 978.50 грн.;
15.06.2023 року о 16:41:02 в сумі 9 972.66 грн.. (а.с.62).
Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку №2059 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію 16.06.2023 відділенням поліції №11 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області було прийнято від позивачки заяву про те, що 15.06.2023 р. близько 16:15 зателефонував невідомий номер: НОМЕР_5 та представився співробітником Приватбанку. У ході телефонної розмови попрохав повідомити пін-код від своєї банківської картки, на що вона погодилась та повідомила його, потім телефонна розмова закінчилась. Потім протягом 40 хв. приходили коди для підтвердження та знову телефонував вищевказаний номер телефону, прохав продиктувати ці коди. Потім вона зайшла до мобільного застосунку Приват24 та помітила, що з її картки ( НОМЕР_3 ) списали грошові кошти та по кредитній картці ( НОМЕР_1 ) збільшено кредитний ліміт і списано грошові кошти (а.с. 30).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2023 р. за заявою ОСОБА_1 зареєстроване кримінальне провадження №12023041600000113, та здійснюється досудове розслідування за фактом того, що 15.06.2023 р. невідома особа з використанням електронно-обчислювальної техніки шляхом телефонного дзвінка з № НОМЕР_5 шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами з банківських карток № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , АТ КБ "Приватбанк" у сумі 13532 грн., належними ОСОБА_1 (а.с. 28).
У висновку службової перевірки за фактом списання коштів з рахунку клієнтки ОСОБА_1 (ІАС "Події" ІТ №20986), дата складання - 06.09.2023 ZAKL-2023/1-7716867 вказано, що зазначені операції проведені через термінал MONO011 (мерчант "Монобанк", процесинг "Універсал Банку") з ручним вводом даних картки (номеру картки, терміну дії та CVV-коду) та з підтвердженням "3-D Secure". 15.06-16.06.2023 р. після проведення вказаних операцій клієнтка ОСОБА_1 тричі спілкувалась з операторами лінії 3700 (аудіозаписи ID 760729213-2023-06-15 17:39:58; ID 760750432-2023-06-16 09:02:31; ID 760814899-2023-06-16 15:37:51), яким розповіла, що 15.06.2023 р. шахрай, який телефонував з м.т. НОМЕР_2 , ввів її в оману і внаслідок цього вона повідомила останньому пін-код своєї платіжної картки та зміст смс-повідомлень, які надходили з Банку на її телефон.
На підставі матеріалів перевірки, приймаючи до уваги відомості, які надала ОСОБА_1 під час спілкування з операторами лінії "3700", зроблено висновок про те, що вищевказані несанкціоновані операції стали можливими внаслідок розголошення клієнткою стороннім особам конфіденційної інформації, яка 15.06.2023 р. надходила на її фінансовий телефон у вигляді смс-повідомлень.
У результаті, зловмисники отримали доступ, з нетипового пристрою, в акаунт Приват24 ОСОБА_1 та інформації про номери і баланси платіжних карток, терміни їх дії та CVV-коди, що дало їм можливість здійснити несанкціоновані операції.
Факт шахрайства у відношенні ОСОБА_1 став можливим внаслідок порушення клієнткою Умов і правил надання банківських послуг:
"2.1.4.5.2. Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї".
Збитки, спричинені клієнту, не підлягають відшкодуванню за рахунок Банку, враховуючи положення п.п. 1.1.10.10.1., 1.1.10.10.2., 1.1.10.10.3., 1.1.10.10.9. Умов і правил надання банківських послуг.
Згідно операційних правил міжнародних платіжних систем, платіж по картці, проведений через Інтернет за стандартом "3D-Secure", не може бути оскаржений власником картки, так як вважається однозначно ідентифікованим на правомірність і легітимність.
За результатами службової перевірки встановлено, що факт шахрайства у відношенні клієнтки ОСОБА_1 , внаслідок якого останній спричинені матеріальні збитки, знайшов об'єктивне підтвердження. Відповідальність за проведення шахрайських операцій несе клієнтка ОСОБА_1 (а.с. 63-65).
Судом досліджено, наданий представником відповідача, диск DVD+R із записами телефонних розмов позивачки з операторами АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (а.с. 72). Представники сторін у судовому засіданні визнали та не заперечують те, що на вказаному диску дійсно міститься телефонна розмова позивачки з працівниками відповідача.
З відтворених у судовому засіданні аудіозаписів, які містяться на DVD+R диску, встановлено, що позивачка повідомила сторонній особі ПІН-код банківської карти та фінансовий номер телефону, після чого виявила списання з банківського рахунку грошових коштів.
Судом встановлено, що сторони перебувають у договірних відносинах, між ними 17.08.2020 р. укладено договір банківського рахунка.
Також судом встановлено, що позивачка розголосила дані ПІН картки та фінансовий номер телефону, внаслідок чого відбулось списання грошових коштів з банківського рахунку позивачки.
Позивачка посилається на те, що вісім операцій від 15 червня 20203 року, є кредитними договорами, які мають бути визнані недійсними на підставі вищевказаних положень ЦК України, оскільки вона волевиявлення на списання коштів не надавала та грошові кошти нею не були одержані від відповідача.
Отже, позивачка вважає кожну здійснену операцію (транзакцію) по списанню грошових коштів з її картки кредитним договором.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що вказані транзакції по списанню 15.06.2023 р. грошових коштів з банківського рахунку позивачки стали можливими внаслідок розголошення клієнткою стороннім особам конфіденційної інформації, і не являються окремими кредитними договорами, як зазначає у позовній заяві позивачка, а являються платіжними операціями по списанню коштів з рахунку, що відповідає приписам ст. 1066 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги».
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(стаття 509 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного на час укладення договору банківського рахунка) платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року №1591-IX (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.
Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі. Неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно.
Згідно пункту 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний, зокрема, зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 зі змінами /далі - Положення/ (в редакції, чинній на час укладення договору банківського рахунка) користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Відповідно до пункту 9 Розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до пункту 140 Розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164 /далі - Положення/ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, т.б. 15.06.23), користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції /пункт 146 Положення/.
Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків /пункт 147 Положення/.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ч.1 ст.13 ЦПК України і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України.
Предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсними кредитних договорів від 15.06.2023 р. та стягнення з відповідача 704.22 грн. (сума списаних відповідачем обов'язкових платежів за кредитною карткою) в порядку застосування наслідків недійсності правочинів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, як на правову підставу позову посилається на положення ст. 203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.1051 ЦК України, які регулюють правовідносини щодо недійсності правочину з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст.203, ч.1,ч.2 ст.215 ЦК України), а також правовідносини щодо оспорювання договору позики з підстави, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (ч.1 ст. 1051 ЦК України).
Позивачка посилається на те, що вісім операцій від 15 червня 20203 року, є кредитними договорами, які мають бути визнані недійсними на підставі вищевказаних положень ЦК України, оскільки вона волевиявлення на списання коштів не надавала та грошові кошти нею не були одержані від відповідача.
Позивачка просить визнати недійсними кредитні договори № б/н від 15.06.2023 року о 16:30 год. на суму 195.68 грн., о 16:30 год. на суму 463.50 грн., о 16:30 год. на суму 515.00 грн., о 16:30 год. на суму 513.97 грн., о 16:31 год. на суму 513.97 грн., о 16:31 год. на суму 516.03 грн., о 16:36 год. на суму 978.50 грн., о 16:41 год. на суму 9 972.66 грн.
Отже, позивачка вважає кожну здійснену операцію (транзакцію) по списанню грошових коштів з її картки кредитним договором.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі, врахувавши, що операції по списанню грошових коштів не можна вважати договором.
Також суд правильно зазначив, що у даному випадку правовідносини сторін регулюються положеннями ст.ст. 1066, 1073 ЦК України, Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX, Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів.
Способи захисту порушених прав власника (користувача) рахунку внаслідок неналежного переказу грошових коштів, вчинення платіжної операції, здійсненої без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, передбачені, зокрема, приписами ст.1073 ЦК України, п. 146 Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів.
Також вірно наголошено стороною відповідача та прийнято судом першої інстанції, що позивачка розголосила дані ПІН картки та фінансовий номер телефону, внаслідок чого відбулось списання грошових коштів з банківського рахунку позивачки. Вищевказані транзакції по списанню 15.06.2023 р. грошових коштів з банківського рахунку позивачки не являються окремими кредитними договорами, як зазначає у позовній заяві позивачка, а являються платіжними операціями по списанню коштів з рахунку, що відповідає приписам ст. 1066 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги». Надання кредиту безготівковим шляхом та встановлення кредитної лінії передбачено договором банківського рахунка, укладеного між сторонами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Жодних обґрунтованих доводів апеляційної скарги, позивачем не було наведено.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: