Провадження № 11-кп/803/2252/24 Справа № 235/4294/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 червня 2024 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,-
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 із застосуванням застави в розмірі 50 (п'ятидесяти) мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн. Він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.
На вказане рішення прокурором подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, призначивши ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Зазначає, що суддя підійшов формально до розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою. Суд першої інстанції не врахував, що обвинувачений ОСОБА_9 скоїв тяжкий злочин, який спричинив смерть потерпілого під час дії воєнного стану. Суд не врахував в повній мірі ризики передбачені ст. 177 КПК України, застосовуючи Мамчуровському альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при продовженні ОСОБА_8 обраного запобіжного заходу суд першої інстанції належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров'я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи прокурора про неправомірність визначення слідчим суддею застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На думку апеляційного суду, при визначенні розміру застави, слідчим суддею дотримано вимоги, встановлені ст.ст. 177, 178, 182 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Строк військової служби в Збройних силах України, реальну можливість заробітку підозрюваного, відсутність судимостей, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення злочину, стадію досудового розслідування, поведінку підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до вимог ст. 182 КПК України.
Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді