04 червня 2024 рокуСправа №160/8304/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлену листом від 28.03.2024 № 0400-010604-8/61154 щодо повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 680,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок), сплаченого згідно квитанції № 9313-3403-3087-1478 від 31.07.2023 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2023 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Тетерєвою М.М., згідно з якого позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2.1 вказаного договору за погодженням сторін продаж вчинено за ціною 968 000 гривень. При укладанні зазначеного договору позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від вартості) в розмірі 9 680 грн. 00 коп. Ззазначає, що сплачений збір підлягає поверненню, так як позивачем вперше було придбано квартиру, а отже у відповідності до норм діючого законодавства він не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Так, позивач 08.02.2024 року звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, листом від 28.03.2024 року відповідачем було відмовлено у поверненні коштів, посилаючись на відсутність підстав для складання подання на повернення збору з операції придбання нерухомого майна на суму 9 680,00 грн. Оскільки позивачу відмовлено у формуванні подання добровільно, він звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
29.04.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідачем зазначено, що 08.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9 680 грн. 00 коп. Зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти. Також зазначає, що починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до органу Пенсійного фонду України про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен був надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що 31.07.2023 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Тетерєвою М.М. і зареєстрованого в реєстрі за № 2767, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідну інформацію (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1307509712101), згідно з якого позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем при укладенні договору купівлі - продажу було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 9 680,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.3124185284.1 від 31.07.2023 року.
Нерухоме майно придбавалось позивачем 31.07.2023 року вперше.
08.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 680,00 грн., згідно квитанції № 9313-3403-3087-1478 від 31.07.2023 року. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем помилково у заяві було зазначено квитанцію з № 9313-3403-3087-1478 від 31.07.2023 року, у той час, як правильний номер квитанції є - № 0.0.3124185284.1 від 31.07.2023 року, який і використовується судом при винесенні рішення по справі.
Рішенням за результатами розгляду заяви про повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 28.03.2024 року за №0400-010604-8/61154 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у складанні подання на повернення збору з операції придбання нерухомого майна з тих підстав, що на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (згідно з додатком 1 Порядку № 787). Відповідно до вищезазначеного Порядку з 01.01.2022 повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів коштів здійснюється виключно на підставі подання, сформованого в електронній формі згідно додатку 1 до Порядку, яке подається органом, що контролює справляння надходжень бюджету, до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Згідно з пунктом 15.3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15.2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Для розгляду заяви від 08.02.2024 року щодо повернення помилково сплаченого збору з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна долучено документи: 1. Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру від 04.08.2016 № 1210-105539-2016 щодо реєстрації місця проживання; 2. Витяг від 03.02.2024 № 364378927 “Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта”, параметри запиту пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; рнокпп ОСОБА_1 ; довідку від 15.02.2024 № 3/12-592 Департаменту житлового господарства Дніпровської міської Ради; договір купівлі-продажу від 31.07.2023 №2767 та інші документи. Надані до заяви документи не підтверджують дані про невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Враховуючи вищезазначене, підстави для складання подання на повернення збору з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні.
Не погодившись з вказаними діями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).
Згідно із пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо зокрема:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору у нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20.
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щобо суб'єкта наявні відомості про право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке було набуте на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2023 року.
Докази укладання позивачем інших договорів купівлі-продажу житла у справі відсутні.
Крім того, позивачем додано до позовної заяви відповідь Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 05.02.2024 року за №3/12-592, згідно якої, підтверджено невикористання ОСОБА_1 права на приватизацію державного житлового фонду. Станом на 05.02.2024 року у комп'ютерній базі приватизованого житлового фонду Департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність шляхом приватизації будинку АДРЕСА_2 .
З наведено слідує, що позивачем при зверненні із заявою від 08.02.2024 року до Пенсійного фонду України було надано необхідний пакет документів, який визначено підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866, яка набрала чинності 26.09.2020 року), на підтвердження того, що вона придбала житло вперше.
За таких обставин, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до п. 5 глави I Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, у спірних відносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.11.2018 у справі №813/1126/17.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, оскільки позивачем безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9 680,00 грн., під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2023, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 2 ст. 245 КА України).
Оскільки права та інтереси позивача були порушені саме Рішенням за результатами розгляду заяви про повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 28.03.2024 року за №0400-010604-8/61154 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову позивачу у складанні подання на повернення збору з операції придбання нерухомого майна, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати вказаний акт індивідуальної дії.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даної позовної заяви до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.03.2024 року №0400-010604-8/61154 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відмову у складанні подання про повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 680,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок), сплаченого згідно квитанції № 0.0.3124185284.1 від 31.07.2023 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968, 96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева