справа № 752/20332/18 головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю.
провадження № 22-ц/824/13381/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
про повернення апеляційної скарги
20 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського УП ГУНП України у місті Києві, Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення злочину, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського УП ГУНП України у місті Києві, Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - закрито.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 11 червня 2024 року через Голосіївський районний суд міста Києва подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
17 червня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначила, що використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Подібні висновки викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у справі № 826/3515/18 (провадження № К/9901/69661/18), постанові Великої палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) та постанові Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св21).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 використовує нецензурну лексику (Том 3, абзац 4, а.с. 174), використання якої є неприпустимим при оформленні процесуальних документів, зокрема, й апеляційної скарги, а тому розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
З урахуванням змісту поданої апеляційної скарги, апеляційний суд визнає дії ОСОБА_1 проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечать основним засадам( принципам) цивільного судочинства та його завданню, отже апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові.
Керуючись ст.ст. 43,44,260,263, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського УП ГУНП України у місті Києві, Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення злочину- вважати неподаною та повернути апелянту.
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Апелянту надіслати копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова