20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/4527/22
провадження № 61-7963ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Теплюком Владиславом Сергійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київ Фінанс», треті особи: Акціонерне товариства «Укрсиббанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Толочко Яна Миколаївна, про визнання правочину недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, витребування об'єкта нерухомого майна та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,
У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року відкрито провадження в даній справі.
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на спірний об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2570273880000, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1
Адвокат Теплюк В. С., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду
від 26 квітня 2024 року.
Вказана апеляційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 125 Конституції України визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено статтею 389 ЦПК України.
Згідно з частиною першою, другою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Судом апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 26 цього Кодексу. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 3 частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Оскаржуючи ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року, заявник посилається на статті 351-357, 374, 376 ЦПК України, якими врегульовано апеляційний розгляд справи, тобто в поданій ним скарзі не зазначено підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Оскаржувана заявником ухвала постановлена апеляційним судом в межах апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення місцевого суду по суті спору.
Тобто оскаржена ухвала постановлена Київським апеляційним судом як судом апеляційної інстанції, а не першої, як помилково вважає заявник, тому вона не може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду.
При цьому нормами ЦПК України передбачено право касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року про забезпечення позову.
За таких обставин, заявник має правовиправити зазначені недоліки поданої скарги на ухвалу апеляційного суду.
надіслати на адресу суду касаційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 389 ЦПК України та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись частиною другою статті 393 ЦПК України ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Теплюком Владиславом Сергійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська