21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 379/1004/13-ц
провадження № 61-8137ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно,
У травні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з земельної частки (паю), загальною площею 3,26 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області, вартістю 114 682,25 грн, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку пай серії КВ №0055849, який виданий 10 квітня 1997 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 листопада 2023 року особи, які не брали участі у справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , засобами поштового зв'язку подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за їх апеляційною скаргою на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 рокузакрито.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року питання про права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 не вирішувалися, відтак апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
У травні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , через засоби поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В частині оскарження заявниками рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України в касаційному порядку підлягають перегляду судові рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Відповідно до частини другої статті 17 ЦПК України ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року в апеляційному порядку по суті не переглядалося, воно не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
Водночас, касаційна скарга в частині оскарження заявниками ухвали Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 рокуне може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог статті 392 ЦПК України.
18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Також, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказана касаційна скарга подана адвокатом Кузьменком Є. А., наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків та електронного кабінету якого у скарзі не зазначено. Разом з цим, починаючи з 18 жовтня 2023 року наявність, зокрема, у адвоката електронного кабінету, за загальним правилом, є обов'язковою.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який діє в інтересах заявника необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України. У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа у системі «Електронний суд» заявникові необхідно надати докази надсилання уточненої касаційної скарги на адресу інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2013 року відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник