Справа № 333/4518/24
Провадження №1-кп/333/678/24
20 червня 2024 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024087040000167 від 16.03.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який має середню освіту, який працює водієм в ТОВ «Хладопром», не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, одруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28; ч. 1 ст. 249 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який має середню освіту, працює водієм в ТОВ «Хладопром», має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28; ч. 1 ст. 249 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
16 березня 2024 року приблизно о 05 годині 00 хвилин (точного часу досудовим розслідування не встановлено), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, знаходячись на Гребному каналі, який входить до іхтіофауни річки Дніпро, в зоні затоплення Каховського водосховища, в межах Комунарського району міста Запоріжжя, в порушення ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п.п. 1 п. 1 Розділу ІV Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, за допомогою заздалегідь заготовлених та прилаштованих знарядь кримінального правопорушення, що було необхідне для здійснення незаконного рибного добувного промислу, а саме гумового човна «KALIBRI» та риболовної сітки, довжиною 70 м, висотою 3 м, розміром вічка 45х45 мм, здійснили незаконний виловив водних біоресурсів, а саме:
- 82 особини риби «карась», вартістю згідно розрахунку матеріальної шкоди згідно такс, затверджених Кабінетом Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» - 1 581 гривня за одну особину, на загальну суму 129 642 гривні;
- 10 особин риби «товстолоб», вартістю згідно розрахунку матеріальної шкоди згідно такс, затверджених Кабінетом Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» - 3 638 гривень за одну особину, на загальну суму 36 380 гривень;
- 1 особину риби «сазан», вартістю згідно розрахунку матеріальної шкоди згідно такс, затверджених Кабінетом Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» - 3 706 гривень за одну особину, на суму 3706 гривень.
В результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли Управлінню Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області майнову шкоду, яка відповідно до судової інженерно-екологічної експертизи становить 169 728 (сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Відповідно до критерію, зазначеному у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», наявною ознакою істотної шкоди внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: 10 екземплярів особин риби «товстолоб», 1 екземпляр особин риби «сазан», 82 екземплярів особин риби «карась» є добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин.
Таким чином, завдана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шкода, у розмірі 169 728 (сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, рибному господарству є істотною.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28; ч. 1 ст. 249 КК України визнав повністю та пояснив, що вони замовили сітку в інтернеті, при цьому знаючи, що це є заборонене знаряддя лову, потім у сусіда попрохали човен, та поїхали на Гребний канал ловити рибу. Дозволу на заняття рибним промислом не мав. Щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, цивільний позов Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області про стягнення з нього солідарно з ОСОБА_7 на користь держави Україна збитків, завдані рибному господарству, розміром 169728,00 грн визнав в повному обсязі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28; ч. 1 ст. 249 КК України визнав повністю, надавши пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_3 Цивільний позов визнав в повному обсязі, щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Дані обвинуваченими в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.
Представник потерпілої особи та цивільного позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, враховуючи норми ст.ст. 325, 326 КПК України вважає за можливе за відсутності представника потерпілої особи та цивільного позивача з'ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за його відсутності.
Суд, з'ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинувачених, дослідженням даних, що характеризують їх особу.
Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинувачених знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні обвинуваченим покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у співучасті, будучи співвиконавцями, вчинили умисний закінчений кримінальний проступок.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_3 є особою, раніше не судимою, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, щиро покаявся у скоєному правопорушенні, що судом визнається обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому.
Обвинувачений ОСОБА_4 є особою, раніше не судимою, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштований, щиро покаявся у скоєному правопорушенні, що судом визнається обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , враховуючи промову прокурора в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченим у виді пробаційного нагляду, суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без ізоляції їх від суспільства, призначивши кожному обвинуваченому покарання в межах санкціїінкримінованої їм статті у виді пробаційного нагляду.
На переконання суду саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.
Кримінальним правопорушенням державі завдана матеріальна шкода на суму 169 728,00 грн., яка на теперішній час не відшкодована.
Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області в інтересах держави, в порядку ст.128 КПК України, пред'явлено позов про спільне стягнення з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 169 728,00 грн.
Позовні вимоги обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали в повному обсязі.
Вирішуючи цивільний позов, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.
У відповідності до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
При цьому, відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Запорізькій області від 02.05.2024 № СЕ-19/108-24/5872-ФХЕД документально підтверджується розрахунок матеріальної шкоди Управління державного агентства рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль), завданою виловом риби у сумі 169728,00 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як зазначено в ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, доведено під час розгляду кримінального провадження, а розмір матеріальної шкоди розміром 169728,00 гривень підтверджується належними та допустимими доказами, цивільний позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області (Запорізького рибоохоронного патруля) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих рибному господарству розміром 169728,00 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Запобіжний захід до обвинувачених не застосовувався, клопотань про його застосування до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.
Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України. При цьому, приймаючи до уваги клопотання прокурора про повернення ОСОБА_3 човна гумового «KALIBRI» темно-зеленого кольору з двома металопластиковими веслами, для подальшого передання власнику, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_3 або власнику вказаний човен.
Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2024 (справа № 333/3647/24, провадження 1-кс/333/1237/24), підлягає скасуванню в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.
Судові витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз згідно з вимогами ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.2 та ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.2 та ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Строк покарання обчислювати з дня постановки засуджених на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області (Запорізького рибоохоронного патруля) Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих рибному господарству розміром 169728,00 гривень задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави Україна збитки, завдані рибному господарству, розміром 169728 /сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім8 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави процесуальні витрати:
- в сумі 4543/чотири тисячі п'ятсот сорок три/ гривні 68 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/108-24/5872-ФХЕД від 02.05.2024;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати:
- в сумі 4543/чотири тисячі п'ятсот сорок три/ гривні 68 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/108-24/5872-ФХЕД від 02.05.2024.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2024 (справа № 335/3647/24, провадження 1-кс/333/1237/24) на майно, вилучене 16.04.2024 року в ході огляду на території Державного агентства меліорації та рибного господарства України у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 235, а саме: човен гумовий «KALIBRI» темно-зеленого кольору з двома метало-пластиковими веслами; риболовна сітка, довжиною 70 м, висотою 3 м, розміром вічка 45х45 мм, власник якої не відомий, користувачем є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Речові докази:
- 10 екземплярів особи «товстолоб», 1 екземпляр особи «сазан», 82 екземпляри особи «карась», визнані речовими доказами за постановою старшого дізнавача СД ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 16.03.2024 - конфіскувати у власність держави.
-човен гумовий "KALIBRI" темно-зеленого кольору, з двома метало-пластиковими веслами що визнаний речовим доказом постановою старшого дізнавача від 16.04.2024 та переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - повернути власнику або ОСОБА_3 для подальшого передання власнику;
-риболовна сітка, довжиною 70 м, висотою 3 м, розміром вічка 45х45 мм, - які передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - на підставі ст. 96-1 КК України примусово безоплатно вилучити у власність держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення. Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в Комунарському районному суді міста Запоріжжя копію вироку.
СУДДЯ: ОСОБА_1