Справа № 383/615/24
Номер провадження 2/383/314/24
18 червня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Замші О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кулі В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
22 травня 2024 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.08.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти в розмірі 5000 грн., про що складена відповідна розписка. Згідно умов розписки, яка написана відповідачем власноручно, ОСОБА_2 зобов'язується повернути, отримані грошові кошти в сумі 5000 гривень, у вересні 2023 року, станом на дату звернення до суду, відповідач свої грошові зобов'язання виконала не в повному розмірі, тому загальний розмір грошових вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , які виникли на підставі договору позики від 27.08.2023 року, становить 3000 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, вказала що відповідачка частково гроші повернула в розмірі 2000 грн., тому просить стягнути частину не повернутих коштів відповідно до розписки, що складає 3000 грн.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, зазначила про наявність боргу в розмірі 3000 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 27.08.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти в розмірі 5000 грн., які зобов'язалась повернути у вересні 2023 року.
Відповідач свої грошові зобов'язання виконала не у повному розмірі, через, що виникла заборгованість у розмірі 3000 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши надані докази та з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 не виконала свої грошові зобов'язання, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. ст. 12, 77, 78, 81, 137, 141-142, 206, 263, 265, 280, 281, 430 ЦПК України України; ст. ст. 526, 530, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позикизадовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування учасників:
- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 21.06.2024 року.
Суддя Олена ЗАМША