Справа № 350/677/24
Номер провадження 2/350/290/2024
19 червня 2024 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 220 грн, інфляційні втрати - 8 874 грн 24 коп., три відсотки річних - 2 731 грн 41 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 грудня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5233938 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 20 000 гривень, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту - 16 січня 2022 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у розмірі 20 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Натомість відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував. 18 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20 000 грн - тіло (сума) кредиту та 26 220 грн - сума процентів за користування кредитом, всього - 46 220 грн. Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав. Ухвалою судді від 22 квітня 2024 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Згідно з частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дотримуючись вимог зазначених вище норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи. 17 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено електронний Договір № 5233938 про надання споживчого кредиту у розмірі 20 000 грн строком на 30 днів, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С108404. Згідно з пунктом 1.4 Кредитного договору, строк кредиту 30 днів. Такий може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Відповідно до пункту 1.5 Кредитного договору, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом; у межах нового строку, якщо відбулась автопролонгація. Відповідно до пункту 1.8 Договору, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 31 400 грн; за стандартною ставкою 23 990 грн. За пунктом 4.1 Договору, строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача чи в порядку автопролонгації. Також факт укладення договору про споживчий предмет та ознайомлення ОСОБА_1 з правилами та умовами даного договору вбачається з копії паспорту споживчого кредиту, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором С108404. Перерахування коштів за оспорюваним кредитним договором було здійснено 17 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ ФК «Контрактовий Дім», що підтверджується повідомленням ТОВ "ФК "Контрактовий дім" про успішність операції згідно договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" від 8 липня 2020 року. Платіжний провайдер надав первісному кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов договору № 087/20-П про надання послуг з переказу платежів, укладеного 8 липня 2020 року між ТОВ ФК «Контрактовий Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». 18 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", як фактором, укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф за якими Клієнт відступив Факторові за грошові кошти Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту, у тому числі право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 5233938 від 17 грудня 2021 року. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення 18 квітня 2023 проку на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення. Станом на 5 квітня 2023 року у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» наявні 20 000 грн заборгованості за кредитним договором (сума кредиту), а також кредитором нараховано 26 220 грн процентів за користування кредитом, інфляційні втрати в сумі 8 874 грн 24 коп., три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 2 731 грн 41 коп., що підтверджується Карткою обліку Договору № 5233938 від 17 грудня 2021 року.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги Товаристу з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» адвокатом Городніщевою Є.О., договір № 28/03-2024 про надання правничої допомоги від 28 березня 2024 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О., звіт про надання правової допомоги згідно договору № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 10 000 грн, платіжну інструкцію № 4571 від 10 квітня 2024 року про сплату гонорару адвокату в розмірі 10000 грн. Платіжною інструкцією від 10 квітня 2024 року за № 4276 підтверджено, що за подання до суду позовної заяви в електронній формі позивач сплатив до державного бюджету судовий збір із застосуванням відповідного коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп., що узгоджується із приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Відповідно до статтей 1 - 4 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України, окрім іншого передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до вимог частини першої статті 13 Цивільного процесуального Кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Як передбачено у п. 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. За змістом статтей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частинами першою та другою статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Судом установлено, що 17 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено електронний Договір № 5233938 про надання споживчого кредиту у розмірі 20 000 грн строком на 30 днів. Даний договір було підписано відповідачем відповідно до вимог частин шостої, восьмої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С108404. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус України» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, та надало йому кредит в розмірі 20 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач належним чином оплату за кредитним договором не здійснював, у зв'язку із чим утворилась заборгованість по сплаті кредиту та відсотках за користування кредитом. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний кредитний договір був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Згідно з статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Згідно з пп. 3 п. 4.1 кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення. Договором факторингу № 18.04/23-Ф від 18 квітня 2023 року підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за плату відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором. Про заміну кредиторів в зобов'язанні ОСОБА_1 повідомлявся на електронну адресу. Отже, відповідача у встановлений законом було належним чином повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором. Тому він несе відповідальність перед новим кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») за кредитним договором № 5233938 від 17 грудня 2021 року. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтями 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним сторонами і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов'язання за даним договором. Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягають задоволенню та з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 5233938 від 17 грудня 2021 року про надання споживчого кредиту в розмірі 46 220 грн, інфляційні втрати - 8 874 грн 24 коп., три відсотки річних - 2 731 грн 41 коп. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зважаючи на положення частин першої, другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією від 10 квітня 2024 року № 4276 підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 422 грн 40 коп. Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що за положеннями частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У позовній заяві позивач просить стягнути із відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Згідно з положеннями частин першої - п'ятої Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано ордер на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» адвокатом договір № 28/03-2024 про надання правової допомоги від 28 березня 2024 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О., звіт про надання правової допомоги згідно договору № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 10 000 грн, платіжну інструкцію № 4571 від 10 квітня 2024 року про сплату гонорару адвокату в розмірі 10 000 грн. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача судових витрат також підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 5233938 про надання споживчого кредиту від 17 грудня 2021 року в розмірі 57 825 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 65 коп., з яких: 46 220 (сорок шість тисяч двісті двадцять) грн - сума заборгованості за кредитом, 8 874 (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 24 коп. - інфляційні втрати, 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн - три відсотки річних від простроченої суми заборгованості. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Сокирко Л.М.