Постанова від 04.09.2006 по справі 14/103

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2006 року Справа № 14/103

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Коршуна А.О., Пруднікова В.В. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 04.09.2006р. № 410)

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.105 -поштове повідомлення № 4817740 від 18.08.2006р.);

відповідача -Михайленко В.В., дов. № б/н від 25.08.2006р., заступник директора;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульспромагро», смт.Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2006 року

у справі № 14/103

за позовом приватного підприємства “Фірми “Аркос», с.Червоні Поди Криворізького району Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульспромагро», смт.Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 83 813 грн. 14 коп.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2006р. (суддя Панна С.П.) по справі № 14/103 за позовом приватного підприємства “Фірми “Аркос», с.Червоні Поди Криворізького району Дніпропетровської області (далі -ПП “Фірми “Аркос») до товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульспромагро», смт.Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області (далі -ТОВ “Імпульспромагро») про стягнення 83 813 грн. 14 коп. позов було задоволено та з відповідача на користь позивача було стягнено 75 000 грн. основного боргу 8 813 грн. 14 коп. пені, 838 грн. 13 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 599, 693, 712 ЦК України, фактом неналежного та несвоєчасного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній поставці товару за укладеним договором.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі -ТОВ “Імпульспромагро» смт.Христофорівка Дніпропетровської області, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні фактичним обставинам та матеріалам справи, оскільки:

- по спірній специфікації № 3 до договору № 07/431 від 01.07.2005р. всупереч умовам поставки ЕXW -склад “продавця» позивачем не було здійснено повної 100% передплати вартості продукції, яку належало поставити; господарським судом зроблено неправильний висновок про те, що сума передплати за продукцію, яку належало поставити повинна була становити лише 50% вартості;

- отже, не здійснення позивачем в повному обсязі передплати за продукцію, яку належало поставити по специфікації № 3 дає підстави вважати, що відповідач не був зобов'язаний передати товар позивачу, що є порушення п.5.2 договору, умов Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс»;

- крім цього, скаржник зазначає, що на неодноразові звернення відповідача до позивача про необхідність отримання товару позивач не з'являвся ні до виробника, ні до відповідача;

- господарським судом зроблено невірний висновок щодо обґрунтованості вимог в частині стягнення пені, передбаченої п.9.2 договору, без урахування 5% обмеження цього виду майнової відповідальності.

Позивач по справі -ПП “Фірми “Аркос» с.Червоні Поди Дніпропетровської області -правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст..96 ГПК України) не скористався, як не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст..22 ГПК України, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 17.08.2006р. (а.с.105) про вручення ухвали суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою по суті, то судова колегія вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні на підставі ст.ст.75, 99 ГПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

01.07.2005р. між ТОВ “Імпульспромагро» смт.Христофорівка Дніпропетровської області (відповідач по справі, скаржник, “постачальник» за договором) та ПП “Фірми “Аркос» с.Червоні Поди Дніпропетровської області (позивач по справі, “покупець» за договором) було укладено договір № 07/431 (а.с.8-10), відповідно до умов якого “постачальник» зобов'язався передати у власність “покупця» товар, згідно специфікацій до договору, а “покупець» зобов'язався прийняти зазначений товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Відповідно до п.3.1 р.3, п.4.1 р.4 договору ціна та умови поставки товару (згідно умов Міжнародних правил “Інкотермс-2000») повинні бути зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.2 р.4 договору передбачено, що строк поставки також узгоджується обома сторонами та зазначається в специфікаціях.

Розділом 5 договору сторони передбачили, що оплата за постачаємий товар здійснюється на підставі рахунку “постачальника», на умовах, визначених в специфікаціях до договору.

Як свідчать матеріали справи, сторонами до договору № 07/431 від 01.07.2005р. було оформлено та підписано три специфікації, однак, спір між сторонами виник саме щодо несвоєчасної поставки товару по специфікації № 3 (а.с.10 (на звороті), 11 (на звороті), а.с.2).

Відповідно до специфікації № 3 відповідач зобов'язався поставити на адресу позивача товар на загальну суму 78 750 грн. на умовах EXW -склад “продавця», при 50% попередньої оплати та протягом 90 календарних днів з моменту передплати.

Протягом липня-вересня 2005 року, в ході виконання сторонами умов договору № 07/431, станом на 01.02.2006р. виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 75000 грн., у виді різниці між вартістю фактично отриманого товару та сум попередньої оплати, здійснених позивачем, що підтверджується актом звірки (а.с.19), підписаним обома сторонами, платіжним дорученням (а.с.12-16), накладними (а.с.17-18), не спростовано жодною із сторін відповідними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Отже, станом на 30.09.2005р. (останній платіж здійснено позивачем в якості передплати -платіжним дорученням № 270 (а.с.16)) відповідачеві було передплачено за договором № 07/431 сімдесят п'ять тисяч гривень та враховуючи умови зазначеного договору та специфікації № 3 до нього, поставку продукції належало здійснити до 30.12.2005р.

Докази повернення 75 000 грн. передплати або здійснення поставок продукції передплаченої специфікацією № 3 до договору в обумовлені сторонами строки, відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій.

Як свідчать пояснення представника скаржника в судовому засіданні поставка товару була зірвана з причин невиконання перед відповідачем своїх договірних зобов'язань іншою особою -контрагентом за договором з відповідачем -КМП “Благовест» (а.с.37-38, 49).

31.01.2006р. позивач звернувся до відповідача з претензією, факт отримання якої визнається відповідачем у відзиві на позов (а.с.37-38, 59-60). Як вбачається із змісту претензії, позивач посилався на факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань в обумовлені строки щодо поставки товару за договором № 07/431 та специфікацій до нього, а також вимагав перерахувати, зокрема заборгованість, яка виникла внаслідок поставки товару та здійснення розрахунків -75 000 грн.

Прутком 9.2 договору сторони передбачили майнову відповідальність “продавця» за порушення строків поставки у виді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки поставки від вартості товару за кожен день прострочки, але не більше 5% від вартості недопоставленого товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Частиною 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також, що факт прострочки поставки товару по договору мав місце, і те, що відповідач отримав суму коштів більшу, ніж передбачену умовами договору, специфікацією № 3, то господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 75 000 грн. боргу, як надмірно сплаченої передплати.

Щодо вимог в частині стягнення пені за прострочення поставки, то ці вимоги слід визнати обґрунтованими, такими, які базуються на п.9.2 р.9 договору, нормах цивільного законодавства, зокрема, ст.ст.610-611, 546, ч.1 ст.548 ЦК України, але стягнути з відповідача належало неустойку (пеню) у розмірі, яка не перевищує 5% від вартості недопоставленого товару (та за період 90 днів (31.12.2005р. по 30.03.2006р.)) -3513 грн. 53 коп., тому рішення господарського суду в цій частині слід змінити.

Щодо посилань скаржника на необхідність 100% передплати вартості товару згідно з Міжнародними правилами тлумачення “Інкотермс-2000» (EXW), то ці доводи не приймаються, оскільки умовами договору та специфікацією № 3 сторони конкретизували обсяги передплати -50%, тобто пріоритетними у даному випадку є умови договору, зокрема, в контексті ст..3 ЦК України та припису свободи договору.

Щодо доводів відповідача про те, що недопоставлена продукція знаходиться на складі підприємства, то ці доводи не приймаються, так як не підтверджуються жодним доказом відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України (довідки, акти про знаходження на відповідальному зберіганні).

Щодо посилань скаржника на невиконання контрагентом зобов'язань перед ним з причин наявності форс-мажорних обставин, то останні не підтверджені будь-якими доказами згідно зі ст.ст.32, 33, 36 ГПК України та не приймаються в силу ч.7 ст.193 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульспромагро», смт.Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2006р. по справі № 14/103 -змінити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2006р. по справі № 14/103 в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульспромагро», смт.Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області на користь приватного підприємства “Фірми “Аркос», с.Червоні Поди Криворізького району Дніпропетровської області 75 000 грн. боргу, 3513 грн. пені, 785 грн. 13 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.»

Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-118 ГПК України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий О.М. Виноградник

Судді А.О. Коршун

В.В.Прудніков

З оригіналом згідно.

Помічник судді О.О.Головіна

07.09.2006

Попередній документ
119896
Наступний документ
119898
Інформація про рішення:
№ рішення: 119897
№ справи: 14/103
Дата рішення: 04.09.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.04.2006)
Дата надходження: 30.03.2006
Предмет позову: скасування державної реєстрації