Справа № 192/871/24
Провадження № 2-а/192/4/24
Іменем України
21 червня 2024 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В., за участю секретаря судового засідання Сафонової Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просить постанову серії ББА № 304823 від 12.04.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді 3400,00 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 12 квітня 2024 року поліцейським СРПП ВП № 9 ДРУП старшим сержантом поліції ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП, закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Позовна заява обґрунтовується тим, що 12.04.2024 (в темну пору доби) приблизно о 21 год 15 хв позивач їхав в якості пасажира на Скутері ZN 150 Т-9, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Рухаючись по вул. Юбкіна села Аполонівка Дніпровського району Дніпропетровської області побачили службовий автомобіль поліції, який рухався їм назустріч, та шляхом подачі звукового сигналу (короткої сирени) почав вимагати зупинки, що вони і виконали, та встали з транспортного засобу, ставши поряд з ним. Здійснивши розворот, службовий автомобіль поліції зупинився біля них та підійшовши (до них) поліцейський, представившись старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , чомусь почав вимагати від нього посвідчення водія на ТЗ. На будь-які їхні заперечення не реагував, будь-яких доказів порушення саме ним ПДР України не надав та склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ББА № 304823 від 12 квітня 2024 року, про накладення на нього, ОСОБА_1 , адміністративного стягнення, за нібито вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу - 3400,00 грн за нібито порушення вимог п. 2.1 «а» та п. 2.3 «г» ПДР України. Позивач вказує, з пункту 7 оскаржуваної Постанови, зазначеного як: «До постанови додаються:» можна встановити, що: - в ньому взагалі не зазначено жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого поліцейським приймалася така протиправна постанова, а також те, що йому надавалися для ознайомлення будь-які матеріали адміністративної справи, у тому числі і докази інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Від нього поліцейським, як і свідка, який керував ТЗ, взагалі не бралося ніяких пояснень по вказаних інкримінованих правопорушеннях, а також не було надано можливості на захист його прав адвокатом, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Позивач посилається на те, що підставою для скасування постанови та закриття справи є також те, що поліцейським у постанові навіть не відображена об'єктивна сторона адміністративних правопорушень, не вказано точного місця скоєння ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, постанові зазначено його місце проживання як АДРЕСА_1 , тоді як його місцем реєстрації та проживання є АДРЕСА_2 . Відповідно до оскаржуваної постанови поліцейським накладено штраф у розмірі 3400 грн, тоді як будь-якою нормою законодавства України (санкціями статей КУпАП) передбачено відповідальність у певній величині (кількості) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не встановлено штрафу в твердій грошовій сумі. З постанови неможливо встановити за порушення якої статті на нього накладено штраф у розмірі 3400 грн, тоді як будь-якої мови про застосування поліцейським вимог ст. 36 КУпАП у постанові не йдеться. Маються й інші недоліки й протиріччя, які не дають змоги зрозуміти об'єктивної сторони інкримінованих йому правопорушень.
Позивач вказує, що він був притягнутий до відповідальності за правопорушення, яких не скоював. Вказане потягло за собою порушення його прав передбачених ст. 268 КУпАП щодо можливості знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, мати правову допомогу та інше.
03 червня 2024 року від відповідача до суду в електронній формі через електронний кабінет надійшов відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024), у якому, зокрема, зазначається, що 28.05.2024 ГУНП до Солонянського районного суду Дніпропетровської області було подано клопотання про надання копії позовної заяви та відкладення судового засідання по справі № 192/871/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. 30.05.2024 під час моніторингу підсистеми «Електронний суд» встановлено, що в наявності копія позовної заяви ОСОБА_1 з відповідними додатками на вказаному інформаційному ресурсі.
До відзиву доданий фіскальний чек Укрпошти, датований 31.05.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист.
10 червня 2024 року до суду від позивача надійшла заява, у якій він вказує, що станом на день подання цієї заяви, жодних відзивів та пояснень з боку відповідача, а також жодних доказів, які б спростовували зазначені ним у позовній заяві обставини та факти - на його адресу, як і на адресу суду - не надходило, що свідчить про відсутність будь-яких заперечень та спростувань з боку відповідача, щодо обставин зазначених в позовній заяві. Просить оскаржувану ним постанову скасувати, та закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Отже, направлення копії відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, є процесуальним обов'язком відповідача.
За правилами, встановленими ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, з огляду на наведені законодавчі приписи, відповідач на підтвердження направлення позивачу відзиву повинен був надати суду, докази направлення позивачу відзиву листом з описом вкладення.
З наданого відповідачем фіскального чеку Укрпошти про направлення рекомендованого листа позивачу, суд позбавлений можливість встановити вміст поштового відправлення. Позивач отримання відзиву заперечує.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не виконані вимоги п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України, відповідно до якого до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. На думку суду, це унеможливлює розгляд та врахування відзиву судом, оскільки порушує принцип рівності та змагальності сторін. Тому суд не приймає відзив до розгляду.
Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, то суд вважає за необхідне звернути увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі, судом було постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотань про проведення судового засідання за участю сторін до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд встановив такі обставини.
12 квітня 2024 року поліцейським СРПП ВП № 9 ДРУП Мариничем О.Л. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 304823, згідно з якою 12 квітня 2024 року о 21 год 15 хв у селі Аполонівці по вулиці Юбкіна, а/д Р-80, ОСОБА_1 керував ТЗ моторолером ZN 150 T-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким ТЗ, при цьому під час руху на моторолері не мав мотошолома, чим порушив вимоги п.п. 2.1 А, 2.3 Г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, та до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пп. «г» п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а ч. 2 ст. 126 цього Кодексу - за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2014 у справі № 338/855/17 вказав на те, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У справі, що розглядається, за змістом позовної заяви, позивач заперечує факт керування ним транспортним засобом.
В оскаржуваній постанові не вказане точне місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено район та область, не наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. У графі 7 постанови «до постанови додається» поставлено « - » (прочерк). У постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Суд зазначає, що за приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладені обставини, суд доходить висновку, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови та вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Тому, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 77, 132, 139, 262, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 304823, винесену 12 квітня 2024 року поліцейським СРПП ВП № 9 ДРУП Мариничем О.Л. про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції Третього апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, код ЄДРПОУ 40108866.
Суддя Ковальчук Н.В.