Справа № 212/3860/24
2-а/212/22/24
20 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Кртиголови В.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушенняосіб,-
В провадження судді Жовтневого районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області Чайкіна І.Б. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року надійшов вищевказаний адміністративний позов.
Як вбачається із матеріалів адміністративного позову 06.04.2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 31 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП та останній просить скасувати вказану постанову.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2024 року адміністративний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 26.04.2024 було прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 30.04.2024 року о 13.00 годині.
В судове засіданні позивач не з'явився у зв'язку з чим під звукозапис судове засідання було відкладено до 21.05.2024 року о 09.15 годині (а.с.35-36)
Після засідання ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгулу справи 21.05.2024 року о 13.00 годтні, оскільки йому необхідно час для подання додаткових документів (а.с. 37).
В судове засідання 21.05.2024 року з'явилася представник відповідача Лубенець К.І., позивач ОСОБА_1 не з'явився будь - яких клопотань на адресу суду не направив, у зв'язку з чим під звукозапис було відкладено засідання на 06.06.2024 року о 09.45 годині, що підтверджено протоколом судового засідання (а.с. 40-41)
При звернені до суду позивачем ОСОБА_1 було заповнено заяву про отримання судової повістки в електронній формі та за допомогою смс - повідомлення, зазначений актуальний номер телефону НОМЕР_1 (а.с 11).
Секретарем судового засідання було здійснено виклик позивача ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки на мобільний номер телефону згідно номеру, який вказаний в заявкі на отримання судових повісток за допомогою смс, вказане повідомлення доставлено на його номер телефону 21.05.2024 року о 10:08:18 (а.с.45), проте не з'явився до суду, будь - яких клопотань на адресу суду не направив, судове засідання було відкладено до 11.00 годині 20.06.2024 року.
В судове засідання 20.06.2024 року об 11.00 годині ОСОБА_1 до суду не з'явився, вважається належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення повістки на його номер телефону, яка отримана ним 06.06.2024 року о 13:02:28 годин (а.с. 61).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За правилами ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі ч.5 ст.44 КАС України на учасників справи Кодексом покладений обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, учасники судового процесу зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й правом на відкладення розгляду справи. Одним з проявів недобросовісності при здійсненні процесуальних прав є дії учасника процесу, спрямовані на штучне затягування розгляду справи шляхом неодноразового ігнорування обов'язкової вимоги суду щодо з'явитися у судове засідання без наявності об'єктивних підстав.
Суд також зазначає, що положеннями статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Згідно з пунктом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бараона проти Португалії, 1987 рік, розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів.
Аналогічна позиція викладена в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких тривалі строки розгляду вважалися розумними: з урахуванням складності справ (Рішення Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік); з урахуванням неналежної поведінки заявника (Чирикоста та Віола проти Італії, 1995 рік).
Суд звертає увагу, що в умовах побудови демократичної та правової держави в Україні необхідно забезпечити неухильне дотримання Конституції, законів та інших нормативних актів у всіх сферах суспільного життя, що створить умови для недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина. Саме дотримання строків розгляду та вирішення справ судом є важливим чинником захисту прав та законних інтересів осіб. Розумність таких строків є нормами, яких необхідно дотримуватися, щоб не порушувати права громадян, оскільки будь-які затримки у процесі судового захисту можуть мати негативні наслідки.
Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАС України. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.
Положеннями ч.3 ст.45 КАСУ визначено: якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, дії, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Встановлення факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами для застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.45 КАСУ, суд виходить із таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності; повідомлення суд про причини неприбуття для участі у судовому розгляді.
Позивач, як ініціатор звернення має з'являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні.
Приймаючи рішення судом враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. В матеріалах справи докази таких обставин відсутні, також суд зазначає, що позивачем не було виконано обов'язок, покладений на нього судом, а саме: приймати участь у судовому засіданні щодо розгляду поданої ним позовної заяви.
Так, ОСОБА_1 тричі не з'явився у судові засідання ( 21.05.2024 року, 06.06.2024 року, 20.06.2024 року), ним не направлено заяв про розгляд справи у його відсутність та не надано заяви про розгляд справи без його участі, будь-які докази поважності причин неприбуття позивача у судові засідання останнім не надані.
Частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування ними своїми правами, з метою протидії проявам зловживання ними, застосовуючи збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається, суд враховуючи неявку позивача, що відбулась повторно тричі без поважних причин, залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.45, ч.5 ст.205, ст.ст.240-250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення осіб - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала суду складена 20.06.2024 року.
Суддя І. Б. Чайкін