Справа № 463/5700/24
Провадження № 1-кс/463/4787/24
21 червня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури м.Львова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури м.Львова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі поданих нею заяв від 14.06.2024 року та 17.06.2024 року.
Скаргу мотивує тим, що 14.06.2024 року та 17.06.2024 року нею були подані до Галицької окружної прокуратури м.Львова заяви про вчинення кримінального правопорушення. Станом на сьогоднішній день відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені та її не повідомлено про результати розгляду заяв. Зазначена бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури м.Львова на думку скаржника суперечить положенням ч.1 ст.214 КПК України, яка закріплює обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв'язку з цим, вона звернулася до слідчого судді із скаргою та просить зобов'язати уповноважену особу Галицької окружної прокуратури м.Львова внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, які викладені в її заявах від 14.06.2024 року та 17.06.2024 року про вчинення кримінального правопорушення.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала з мотивів викладених у такій, просить скаргу задовольнити.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно скарги заперечив та пояснив, що скаржник 14.06.2024 року не зверталася до Галицької окружної прокуратури м.Львова із заявою про вчинення кримінального правопорушення, останньою була подана скарга на бездіяльність слідчого про відмову у визнанні потерпілим. Крім цього, оскільки у заяві скаржника від 17.06.2024 року про вчинення кримінального правопорушення не зазначено об'єктивних даних, які можуть свідчити про ознаки вчинення кримінальних правопорушень, а тому, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просить у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, вказаний у вищеназваній статті процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено безпосередньо скаржником і прокурором, що ОСОБА_3 14.06.2024 року звернулася до Галицької окружної прокуратури м.Львова не із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а із скаргою на бездіяльність слідчого про відмову у визнанні потерпілим. Крім того, ОСОБА_3 17.06.2024 року звернулася до Галицької окружної прокуратури м.Львова із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.356, 358, 365, 383, 396 КК України.
Оскільки слідчим суддею встановлено, що скаржник 14.06.2024 року не зверталася до Галицької окружної прокуратури м.Львова саме із заявою про вчинення кримінального провадження, а тому, відсутні підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, скаржник вправі оскаржити бездіяльність слідчого про відмову у визнанні потерпілим в порядку, передбаченому ст.303 КПК України.
Що стосується розгляду заяви ОСОБА_3 від 17.06.2024 року.
Листом заступника керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_5 від 18.06.2024 року, ОСОБА_3 повідомлено, що у її заяві не зазначено об'єктивних даних, які можуть свідчити про ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.356, 358, 365, 383, 396 КК України, а тому, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Такий обов'язок слідчого, дізнавача і прокурора визначено ч.1 ст.2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
У поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення від 17.06.2024 року, скаржник зазначає про порушення слідчим норм чинного законодавства під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, крім того, у діях працівників правоохоронних органів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.356, 358, 365, 383, 396 КК України.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що незгода скаржника з відповідними процесуальними діями (рішеннями) слідчого або прокурора може бути підставою для оскарження таких дій в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_3 від 17.06.2024 року не містить інформації про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.356, 358, 365, 383, 396 КК України, у зв'язку з чим не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та не породжує передбачені ч.1 ст.214 КПК України обов'язки для слідчого або прокурора щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури м.Львова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки зазначені вище заяви не містять конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність у діях працівників правоохоронних органів ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.356, 358, 365, 383, 396 КК України.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури м.Львова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1