Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4827/24
Номер провадження 1-кс/711/1268/24
17 червня 2024 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування злочину у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000226 від 15.06.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Золотоноша, Черкаської області, командира стрілецького відділення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з утриманням останнього у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000226 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира стрілецького відділення вказаної військової частини, у військовому званні «сержант», в порушення вимог підпункту «а» пункту 2.9 та пункту 10.1 Правил дорожнього руху, 15.06.2024 близько 00 год. 17 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком комунального некомерційного підприємства «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 15.06.2024, відповідно до якого гр. ОСОБА_5 діагностовано стан сп'яніння внаслідок вживання алкоголю (0,77 г/дм3 (проміле), керуючи транспортним засобом - автомобілем «BMW Х5», іноземний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », в якому на передньому пасажирському сидінні перебувала пасажир ОСОБА_8 та рухаючись по рівній ділянці місцевості з піщаним покриттям на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованої в кооперативі «Славутич» в АДРЕСА_2 , був не уважним, перед початком руху не переконався у його безпечності та розпочав рух зазначеного автомобіля прямо, внаслідок чого допустив його з?їзд до водойми, в результаті чого вказаний автомобіль затонув, а пасажир ОСОБА_8 від отриманих ушкоджень у вигляді механічної асфіксії від утоплення у воді загинула на місці.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «BMW Х5», іноземний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » ОСОБА_5 , а саме вимог підпункту «а» пункту 2.9 та пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілій ОСОБА_8 . 15.06.2024 ОСОБА_5 затриманий в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, фактичний час затримання 10 год. 40 хв.
За вказаним фактом 15.06.2024 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000226 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
15.06.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Золотоноша Черкаської обл., командиру стрілецького відділення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», учаснику бойових дій, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому- повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- даними протоколів огляду місця події від 15.06.23024;
- висновком КНП «Золотоніська БПЛ» від 15.06.2024;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_9 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_10 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_11 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_12 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_13 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_14 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_15 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_16 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_17 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_18 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_19 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_20 від 15.06.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_21 від 15.06.2024.
Згідно ст.12 КК України вказаний злочин відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити нове кримінальне правопорушення.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
1. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно військовослужбовцем Збройних Сил України, який зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, а також, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлені тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо її винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.
За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов'язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.
Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил Російської Федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які кваліфікуються ОСОБА_5 , є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії підозрюваного свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами військових частин.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, за його вчинення санкцією ч.3 ст.286-1 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
2. Підозрюваний ОСОБА_5 виконуючи свої службові обов'язки, як військовослужбовець Збройних Сил України, перебуваючи в розташуванні військової частини НОМЕР_1 та перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження для знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.
Зокрема, найближчим часом органом досудового розслідування із військової частини, в якій останній проходить військову службу, заплановано витребувати: витяг з наказу про зарахування до списків особового складу та призначення на посаду військовослужбовця ОСОБА_5 ; відомості щодо призову військовослужбовця ОСОБА_5 на військову службу; службову та медичні характеристики на останнього; матеріали службових розслідувань щодо ОСОБА_5 .
У разі, якщо ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування перебуватиме на волі, у випадку звернення до військової частини, у володінні якої повинні знаходитися ці документи та інформація, існуватиме реальна загроза їхньої заміни та/чи знищення, передачі іншим особам, сповіщення осіб, зокрема, колег підозрюваного, які мають відношення до їх, а також вжиття ними заходів щодо їх приховування, у зв'язку з чим, існує нагальна потреба
у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, існує реальна загроза незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які були очевидцями події, та яким відомі обставини вчинення вказаного злочину, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може на них незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, зокрема в частині відмови надання ними показань.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.
4. Перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України свідчить про наявність в нього стійкої антисоціальної поведінки та схильності до вчинення нових злочинів, небажання ставати на шлях виправлення.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити нове кримінальне правопорушення.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 фактично буде перебувати поза межами виконання обов'язків військової служби, весь свій час буде використовувати на власний розсуд, матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв'язку, із свідками у кримінальному провадженні, що об'єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі, а також є підстави вважати, що у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту, підозрюваний змінить місце проживання (перебування), що може негативно вплинути на подальше проведення досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_5 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , яка не має постійного пункту дислокації в Черкаській області, може постійно змінювати місце дислокації для виконання обов'язків військової служби та бойових завдань, у зв'язку з чим, неможливо буде забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків іншим чином.
З урахуванням викладеного вище, слідчий зав погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді к лопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що здійснюється розслідування кримінального провадження №12024250000000226 від 15.06.2024. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 допустив порушення ПДР, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом, не переконався в безпеці руху та здійснив заїзд транспортного засобу у водойму із пасажиром. Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_5 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , яка не має постійного пункту дислокації в Черкаській області, може постійно змінювати місце дислокації для виконання обов'язків військової служби та бойових завдань; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити нове кримінальне правопорушення, так як має низьку соціальну поведінку та схильності до вчинення нових злочинів. З урахуванням викладеного вище просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі, просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застави, так як вчинено кримінальне правопорушення, в результаті якого людину позбавлено життя.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що ризики не доводяться доказами. Підозрюваний не буде та не може впливати на свідків. Він є інвалідом 2 групи, має постійне місце проживання. Є інвалідом війни, в цій війні бере участь з 2014 року. Просить врахувати ці обставини та застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту чи обрати альтернативну заставу.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що розкаюється у вчиненому, він посварився із цивільною дружиною, хотів поїхати назад, але невчасно увімкнув задню передачу і автомобіль поїхав вперед. Він намагався витяти потерпілу але не зміг.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
15.06.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
15.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколів огляду місця події від 15.06.23024; висновком КНП «Золотоніська БПЛ» від 15.06.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_9 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_10 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_11 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_12 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_13 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_14 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_15 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_16 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_17 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_18 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_19 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_20 від 15.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_21 від 15.06.2024.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України є обґрунтованою. При цьому, слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинене ОСОБА_5 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також враховано, що він є військовослужбовцем і при обрані іншого запобіжного заходу може залишити місце проживання та повернутися до виконання служби, що буде виглядати як виконання основного обов'язку по захисту Батьківщини, однак може вести до ухилення від явки до органів досудового розслідування.
Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 раніше несудимий, має зареєстроване місце проживання, являється інвалідом другої групи, інвалідом війни, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду, виходячи частково із міри покарання, передбаченої ч.3 ст.286-1 КК України.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв'язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Взято також до уваги, що всі свідки у кримінальному провадженні були запрошеними гостями самим підозрюваним для святкування дня його народження, тому є його знайомими чи друзями.
Окрім зазначеного, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК України та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, можливість формування даних ризиків виходить із особи підозрюваного та дій, які він вчиняє, однак, ОСОБА_5 є військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуває в розташуванні військової частини НОМЕР_1 , вагомо закріплений соціальний статус, має постійне місце проживання. Належних доказів для існування вказаних ризиків у судовому засіданні не доведено.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який розкаюється у вчиненому, його вік, стан здоров'я, раніше не судимий, являється командиром стрілецького відділення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», учасник бойових дій.
При цьому, слідчий суддя враховуючи, що відповідно Конституції України життя та здоров'я громадянина є найвищою цінністю держави.
Разом з тим, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, своїми діями та наслідками, що від них слідували, ОСОБА_5 позбавив життя ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,а тому слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи майновий стан підозрюваного, особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім того можливість застосування саме такого запобіжного заходу не була встановлена.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частина четверта вказаної статті дає право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженню при наявності підстав, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Однак, дані підстави повинні застосовуватися не формально, а в конкретному випадку окремо.
Проаналізувавши пояснення підозрюваного у судовому засіданні, його дії після вчинення злочину, відсутності умислу на спричинення шкоди, збугу вказаних обставин, сприянню розкриттю кримінального правопорушення, що проявилося у наданні показань, які можуть бути використанні органом досудового розслідування при формуванні вихідних даних для проведення відповідних експертиз, відсутність притягнень до відповідальності, вчинення кримінального правопорушення із необережною формою вини, наявне, а також ту обставину, що між вчиненням ДТП та затриманням особи пройшов дуже малий проміжок часу, відсутність доказовості існування групи ризиків, окрім описаних, приходжу до висновку про можливість застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу для досягнення цілей нівелювання встановлених ризиків.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним саме для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2024 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, передбачених п.п.1-4 ч.5 ст.194 КПК України.
Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув'язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст.197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України 15.06.2024, а також межі строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочину у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 13.08.2024, включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 15.06.2024.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 грн. 00 коп., у разі внесення якого звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - НОМЕР_3 ; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи за допомогою мережі інтернет) із встановленими свідками в даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі та участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Вказані обов'язки, в разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 13.08.2024, включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, її захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м.Черкаси.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.06.2024.