Справа № 638/17470/21
Провадження № 2-з/638/57/24
19 червня 2024 року Дзержинський районний суд міста Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Черкашиної Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савченка В'ячеслава Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
17.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савченка В'ячеслава Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, згідно прохальної частини якої просить суд: заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв.м.; заборонити відчуження машино-місця підвалу №00-301 у житловому будинку літ. «А-21» за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити відчуження автомобіля Hyundai Tucson 1999, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_1 . В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. У позивача виникла термінова необхідність звернутись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки 28.05.2024 року позивач отримала від відповідача лист електронною поштою, в якому окрім іншого відповідач погрожує позивачу, що останній здійснить продаж всього спільного майна по найнижчій ціні, щоб ОСОБА_1 нічого не дісталось. Тобто, відповідач має намір відчужити спільне майно, яка зареєстровано на нього, що безумовно значно ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду (в разі задоволення позову). Зазначає, що вказаний вид забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного майна, яке зареєстровано за ОСОБА_2 є найбільш доцільним, та є співмірним заходом забезпечення у межах існуючого спору.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її находження без повідомлення учасників справи.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .
З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Савченком В'ячеславом Анатолійовичем, згідно прохальної частини якої позивач просить суд: 1) визнати за ОСОБА_1 , право особистої приватної власності на «?» частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв.м.; 2) визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на машино-місце підвалу №00-301 у житловому будинку літ. «А-21» за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) припинити право часткової власності ОСОБА_1 , на автомобіль HYUNDAI TUCSON 1999, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_1 ; 4) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частини автомобіля HYUNDAI TUCSON 1999, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_1 у розмірі 110 800 (сто десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів майна щодо суб'єкта, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв.м.; машино-місце підвалу №0-301 у житловому будинку літ. «А-21» за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно листа заступника начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль Hyundai Tucson 1999, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_1 .
З дослідженої заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вимоги позивача мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна подружжя.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв.м.; машино-місця підвалу №00-301 у житловому будинку літ. «А-21» за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіля Hyundai Tucson 1999, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_1 , що перебувають у власності відповідача ОСОБА_2 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за наявності яких обов'язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савченка В'ячеслава Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв.м.
Заборонити відчуження машино-місця підвалу №00-301 у житловому будинку літ. «А-21» за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборонити відчуження автомобіля Hyundai Tucson 1999, 2016 року випуску, № куз. НОМЕР_1 .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя: