Справа №756/2396/24 Суддя І інстанції - Шевчук А.В.
Провадження № 33/824/2324/2024 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
17 червня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Рвачова О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави та позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постановою суду встановлено, що 03.02.2024 року о 21 год. 55 хв. на вул. Героїв Полку «Азов», 28, у м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». Результат огляду позитивний. ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, адвокат Рвачов О.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи, що судом першої інстанції справу було розглянуто поверхово, без здійснення повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024 скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначено на 12.03.2024 та розглянувши справу без участі сторони захисту, та навіть не зазначивши у постанові, що захисник подавав клопотання про відкладення розгляду справи, грубо порушив права ОСОБА_1 на справедливий суд.
Також апелянт вказує, що з наявного в матеріалах справи відеозапису (01 год. 13 хв. 14 сек. та 01 год. 16 хв. 18 сек.) вбачається, що ОСОБА_1 не пропонували поставити свій підпис на папері, яким мали обклеїти флакон із зразками біологічного середовища, що унеможливлює ідентифікацію флакона, який було доставлено до лабораторії для проведення лабораторних досліджень, що свідчить про порушення порядку відібрання зразків та недійсність результатів в силу п.22 Розділу ІІІ Інструкції 1452/735. Окрім того, на недостовірність лабораторних досліджень проведених відносно ОСОБА_1 вказують результати лабораторних досліджень від 07.02.2024, які останній отримав у медичній лабораторії «Діла».
Крім того, апелянт зазначає, що огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 був проведений 03.02.2024, у той же час п.1 Висновку свідчить про те, що він був складений 09.02.2024, тобто через 6 днів після проведення огляду. Таким чином, в порушення п.20 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 безпосередньо після огляду висновок не складався та не вручався ОСОБА_1 , що позбавило його можливості оскаржити результати огляду. З огляду на вищевикладене, сторона захисту вважає, що результати огляду ОСОБА_1 на стан перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно висновку №000557 від 09.02.2024 вважаються недійсними в силу положень ч.5 ст. 266 КУпАП та п.22 Інструкції.
Апелянт зазначає, що зважаючи на ту обставину, що вищевказаний медичний висновок був складений не безпосередньо після огляду на стан нібито перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, а лише через 6 днів після його проведення, вочевидь вказує на неможливість врахування такого висновку та дослідження його при визнанні винуватості особи, як належного та допустимого доказу, а відтак вбачається, що у даній справі відсутні жодні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт вказує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не було роз'яснено процесуальних прав, не було надано можливості надати пояснення, після складення протоколу не було проінформовано про суть і характер правопорушення, що є грубим порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, ст. 6 Європейської Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод. Таким чином, апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може бути визнаний судом, як доказ його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисників Рвачова О.О. та Федорова Д.С., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, заслухавши пояснення лікаря КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_2 та дослідивши долучену до матеріалів справи копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та копію результатів лабораторного дослідження, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.9 а) ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД№866001 від 15.01.2024, згідно із яким 03.02.2024 року о 21 год. 55 хв. на вул. Героїв Полку «Азов», 28, у м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». Результат огляду позитивний. ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 09.02.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 під час огляду 03.02.2024 перебував у стані наркотичного сп'яніння (опіоіди (метадон)) та під впливом лікарських препаратів (барбітурати) та відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, рапортом інспектора роти №2 батальйону №2 полку №1 УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Сергієнка І.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у керуванні автомобілем в стані наркотичного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, є порушенням п. 2.9. а) ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Більш того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що справу судом першої інстанції було розглянуто без участі сторони захисту, то ці обставини не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 та його захисники мали можливість реалізувати свої права у повному обсязі, зокрема, надавати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання.
З приводу доводів апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, слід зазначити, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Під час огляду працівниками поліції у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 погодився та був доставлений працівниками поліції до медичного закладу. В закладі охорони здоров'я лікарем-наркологом за добровільної згоди ОСОБА_1 було проведено його клінічний огляд, за результатами якого відібрано зразки біологічного середовища. При цьому вбачається, що хід проведення огляду лікар фіксував в акті огляду. Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи лікаря-нарколога зазначений відеозапис не містить.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був допитаний лікар КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_2 , тобто, лікар-нарколог, який здійснював огляд ОСОБА_1 , та який пояснив, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння, чи перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що було отримано позитивну відповідь, у зв'язку з чим запропоновано йому підписати добровільну інформативну згоду, затверджену Наказом МОЗ, після підписання якої розпочався огляд. Під час огляду ОСОБА_1 були постановлені різноманітні питання, при цьому вживання алкоголю та наркотичних речовин він заперечував. В подальшому був проведений клінічний огляд водія, зокрема, виміряний тиск та пульс, які були підвищені, проведено зовнішній огляд, були виявлені звужені зіниці очей, мляву міміку, тремтіння повік, пальців рук та виявлені на тілі рубці від внутрішньовенних ін'єкцій. Проведено було також тест на стан алкогольного сп'яніння, який показав результат 0,00%. За результатами клінічного огляду лікар дійшов висновку про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, про що було оформлено висновок в п. 20 акту огляду. Саме у зв'язку з цим було запропоновано водію здати аналіз сечі, адже, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Аналіз сечі був опломбований в дві ємкості в присутності обстежуваного, згідно внутрішньої Інструкції. При цьому, підпису обстежуваної особи внутрішня Інструкція не передбачає. Натомість, вищевказана Інструкція про порядок проведення огляду вказує про те, що за цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводиться відбір біологічного середовища, тому цілісність пломбування засвідчував він, як лікар, своїм підписом.
На запитання захисника лікар пояснив, що опіати та седативні препарати схожі між собою і можуть проявлятись в одних і тих же ознаках. Висновок огляду на стан сп'яніння було складено 09.02.2024, тобто на наступному чергуванні лікаря, коли він отримав результати лабораторного дослідження від 06.02.2024. Він вказував ОСОБА_1 , коли йому можна під'їхати за результатами дослідження, втім він не знаю, чи під'їжджав ОСОБА_1 за висновком. Лікар пояснив, що метадон та барбітурати можуть перебувати в організмі людини до 6 днів, але в сукупності з клінічними ознаками це дало підстави 03.02.2024 дійти висновку, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, що в подальшому було підтверджено результатами лабораторного дослідження.
Що стосується негативних результатів досліджень ОСОБА_1 на визначення наркотиків у сечі від 07.02.2024, що зроблені в лабораторії «Діла», лікар пояснив, що виявлені під час лабораторного дослідження препарати могли зберігатись в організмі 3 дні. Втім, лікар зазначив, що в «Соціотерапії» сеча відбирається в присутності працівника поліції, що не викликає сумніви щодо особи, яка здає аналіз, натомість в лабораторії «Діла» людина приносить біологічний матеріал - сечу з собою, тому доказів того, що це саме сеча цієї людини не має. Крім того, лікар вказав, що лабораторія «Діла» проводить дослідження тест-смужками, у той час, як в лабораторії «Соціотерапії» лабораторне дослідження проводиться тест-системами і на газових хромотоках, що дає більш точніші результати.
З урахуванням наведених пояснень лікаря, даних відеозапису з нагрудної камери поліцейського, будь - яких даних про порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 встановлено не було, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Посилання захисника на те, що висновок лікаря-нарколога від 09.02.2024 №000557 було складено через 6 днів після самого огляду та відібрання зразків біологічного середовища у ОСОБА_1 , яке здійснювалось 03.02.2024, що, на думку захисника, є порушенням ч.5 ст. 266 КУпАП та п.22 Інструкції та свідчить недійсність результату такого огляду, є неспроможними, оскільки дослідження зразку біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 проводилось шляхом лабораторного дослідження, після отримання результатів якого - 06.02.2024 лікарем-наркологом і був зроблений заключний діагноз, який згідно із п. 15 розділу III Інструкції внесено до Акту огляду та відповідно 09.02.2024 і заповнений висновок щодо результатів медичного огляду.
Також неспроможними є і доводи апелянта про те, що оскільки ОСОБА_1 не пропонували поставити свій підпис на папері, яким мали обклеїти флакон із зразками біологічного середовища, то це унеможливлює ідентифікацію флакона, який було доставлено до лабораторії для проведення лабораторних досліджень, і відповідно, не могли бути проведені лабораторні дослідження, оскільки відповідно до п.11 Розділу ІІІ Інструкції 1452/735, за цілісність пломбування ємкостей з біологічним середовищем відповідає заклад охорони здоров'я.
Посилання адвоката на те, що на недостовірність лабораторних досліджень проведених відносно ОСОБА_1 вказують результати лабораторних досліджень від 07.02.2024, які останній отримав у медичній лабораторії «Діла», не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на наступне.
За змістом розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2019 № 563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп'яніння в м. Києві» Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія" надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Лабораторія «ДІЛА» не наділена таким правом проводити огляд водіїв на стан сп'яніння та не уповноважена перевіряти належність заявнику наданого ним біоматеріалу у вигляді сечі, збирання якої не проводиться лабораторією, а доставляється заявником в ємності для сечі самостійно.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Водночас, як вбачається з результатів дослідження лабораторії «Діла», ОСОБА_1 звернувся до лабораторії лише о 12:37 год. 07.02.2024, та за відсутності поліцейського.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, у даному випадку результати дослідження, лабораторії «ДІЛА» № 028151032 від 07.02.2024, щодо визначення наркотиків у сечі ОСОБА_1 не можуть вважатися належним та допустимим доказом, а тому до уваги судом не беруться.
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі ОСОБА_1 , не було роз'яснено процесуальних прав, не надано можливості надати пояснення, що, на думку захисника, є грубим порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно даних відеозапису з нагрудної камери поліцейського, після проведення огляду в закладі охорони здоров'я, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що він може самостійно з'явитись для отримання висновку, або йому зателефонує працівник поліції з приводу результатів. При цьому, працівник патрульної служби виписав повідомлення про запрошення до підрозділу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення на 15.02.2024. Крім того, роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, вручив останньому повідомлення під особистий підпис.
Разом з тим, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення, 15.02.2024 ОСОБА_1 не з'явився, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено привід такої особи, у зв'язку з чим, протокол був складений у відсутність ОСОБА_1 .
Відтак, будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Рвачова О.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави та позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал