Справа №752/6868/24
Провадження № 3-зв/824/53/2024 Доповідач - ОСОБА_4
20 червня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_4, розглянувши заяву про самовідвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 від 13 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника за довіреністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн., зі стягненням судового збору на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2024 року визначено суддю-доповідача ОСОБА_3
13 червня 2024 року під час судового засідання суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід.
Заяву обґрунтовував тим, що відносно нього - судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 . Національним антикорупційним бюро України здійснюється кримінальне провадження, і наразі виконуються вимоги ст. 290 КПК України.
На думку судді ОСОБА_3 , наявність кримінального провадження щодо нього, само собою, не викликає в останнього суб'єктивного ставлення до розгляду вказаного судового провадження, однак, об'єктивно свідчить про наявність обставин, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості згаданого судді у даному провадженні.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями питання про самовідвід судді ОСОБА_3 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені у заяві про самовідвід, приходжу до наступного висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що регулюють порядок та підстави заявлення відводу або самовідводу судді, а також регулюють порядок розгляду такої заяви про відвід або відвід, тому суд вбачає наявність підстав для застосовування аналогії з КПК України.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п.53 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява №17283/02); п.19 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява №48068/06), а Конституційний суд України у п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), та аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним».
Рада суддів України у пункті 4 рішення від 08 червня 2017 року №34 роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства можливе застосування чинних процесуальних норм за аналогією.
Відповідно до частини 1 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Частиною 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Статтею 76 КПК України визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
Згідно з частиною 1 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані обставини, зазначені в заяві судді ОСОБА_3, не свідчать про наявність підстав для самовідводу судді, передбачених статтями 75-76 КПК України у даній справі.
Таким чином у задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України,
Заяву судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду справи № 752/6868/24 за апеляційною скаргою представника за довіреністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_4