Апеляційне провадження № 33/824/3028/2024
Справа № 355/732/23
Головуючий в суді І інстанції Проценко Т.А.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
17 червня 2024 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн. в дохід держави.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він 06 травня 2023 року о 07:02 керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 на 76 км. а/д Київ-Харків у стані алкогольного сп'яніння, огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проведено за допомогою приладу Alcotest Drager, результат позитивний, 0,31 проміле. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі захисника Гонтаря В.М., поданій 05 квітня 2024 року, указано на незаконність постанови та необхідність її скасування.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судове засідання відбулося без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та без нього, як його представника. При цьому завчасно, через систему «Електронний суд», подано клопотання про відкладення розгляду справи та додані докази причин поважності неприбуття. Однак суд взагалі не розглянув клопотання про відкладення. а розгляд справи провів самостійно, що є грубим порушенням ст. 277-2 КУпАП.
Наводив зміст ст. 245, 251, 252, 280, 266 КУпАП, вказував, що суд в постанові послався на припущення свідка ОСОБА_3 щодо ідентичності номерів приладу Драгер в квитанції щодо вимірювання та акті направлення. Однак в матеріалах справи чітко видно, що відповідні номери різняться.
Крім того, поліцейськими було складено направлення на проходження огляду ОСОБА_2 в закладі охорони здоров'я, однак на огляд не доставлено, чим порушено вимоги Інструкції.
Також судом задовольнялось клопотання про виклик та допит свідків, однак допитано було лише одного з трьох, поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були допитані.
Крім того, суд не звернув увагу, що відповідна інструкція не передбачає складання направлення до медичного закладу та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак в даній справі такі документи були складені і саме на них суд послався як на належні докази.
Відтак, в справі немає жодних даних про те, чим саме вимірювалась ступінь сп'яніння водія та чи допущений відповідний прилад до таких вимірювань.
Вважав, що непроведення огляду в медичному закладі при наявності згоди ОСОБА_2 та направлення, невідповідність номерів приладів Драгер та інші обставини в своїй сукупності свідчать про недоведеність вини ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного просив постанову Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року скасувати, провадження в справі закрити з огляду на відсутність складу та події адміністративного правопорушення.
В судове засідання 17 червня 2024 року ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 повторно не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлялися на вказані в апеляційній скарзі поштову та електронну адреси, а також за номером телефону захисника, про що складено телефонограму.
Відповідно до ч. 4 - 6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).
Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення та положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння судом першої інстанції перевірено.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 454972 від 06 травня 2023 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала,
чеком Drager Alcotest 7510 від 06 травня 2023 року 07:12:15 прилад ARLМ-0368, принтер № ARМА-0132, згідно якого у видихнутому ОСОБА_2 повітрі виявлено 0,31 проміле алкоголю, підписаним ОСОБА_2 ;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06 травня 2023 року за допомогою Drager 7510, ARLМ-0368, згідно якого ОСОБА_2 згоден з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння 0,31 проміле;
копією свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки Drager Alcotest 7510, прилад ARLМ-0368, чинного до 26 серпня 2023 року;
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що 06 травня 2023 року о 07:11 на 76 км. а/д Київ-Харків вони були запрошені в якості свідка при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 , який в їх присутності погодився, у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визнання стану сп'яніння за допомогою алкотестеру Drager, що вони засвідчують особистими підписами у протоколі про адміністративне правопорушення, результат тесту 0,31 проміле;
безперервним відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому відображено процедуру огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager Alcotest; дізнавшись про результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 незгоди не висловив; на запитання, чи вживав ОСОБА_2 , алкогольні напої, останній підтвердив, що напередодні вживав алкогольні напої (пиво). Крім того, на відео зафіксовано, що працівник поліції перевірив прилад на справність та точність результатів.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, судом першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_3 , старшого сержанта поліції батальйону ПП в м. Бориспіль, який пояснив, направлення на огляд водія з метою виявлення огляду на стан сп'яніння складається в любому випадку в першу чергу. Якщо водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, то водій не направляється до лікарні, а в направленні пишеться «не направлявся»; на той час 06 травня 2023 року в складі екіпажу Лемур 201 перебували він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; в їхньому екіпажі на той час прилад Drager був в одному екземплярі. Оглянувши квитанцію з приладу Drager, що мається в матеріалах справи, чітко зазначив, що номер квитанції 0368 та що все було знято на безперервне відео. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння або на місці або в закладі охорони здоров'я, оскільки він погодився пройти огляд на місці, то його до лікарні не направляли.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Особа, яка проходить огляд на стан сп'яніння, на власний розсуд самостійно вирішує, чи згідна вона з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, чи не погоджується з ним.
Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі.
Із відеозапису, відзнятого на нагрудну камеру поліцейського, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, суд встановив, що водій ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою Drager Alcotest 7510, результат якого є позитивним, складає 0,31 проміле етилового спирту, тобто виявлено стан алкогольного сп'яніння, при цьому ОСОБА_2 , дізнавшись про результат огляду, не висловив жодних заперечень щодо результатів огляду та не наполягав на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Також в графі «з результатами згоден» Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_2 підтвердив свою згоду з результатами огляду особистим підписом. Роздрукований на принтері № ARМА-0132 чек Alcotest Drager 6820, прилад ARLМ-0368, теж підписаний ОСОБА_2 .
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що водій ОСОБА_2 погодився з результатами огляду.
Апеляційний суд враховує, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння, проходження водієм такого огляду на місці зупинки транспортного засобу і згода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак, зміна водієм думки щодо результатів огляду після початку оформлення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення правового значення не має.
Апеляційний суд приймає до уваги, що в протоколі про адміністративне правопорушення ААД № 454972 ОСОБА_2 також будь-яким чином не висловив своєї незгоди з його змістом, а у графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначив, що вчора випив дві пляшки пива.
За таких обставин, у працівників поліції не було підстав, передбачених ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, для направлення ОСОБА_2 для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зважаючи на те, що таке направлення проводиться виключно у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що поліцейськими було складено направлення на проходження огляду ОСОБА_2 в закладі охорони здоров'я, однак на огляд не доставлено, чим порушено вимоги Інструкції.
Апеляційний суд відхиляє нічим не обґрунтовані доводи захисника в апеляційній скарзі про неідентичність номерів приладу Drager в квитанції щодо вимірювання та акті направлення, оскільки усі матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 454972 від 06 травня 2023 року, містять один і той же номер приладу Alcotest Drager 6820, а саме ARLМ-0368 (чек принтера, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки).
Посилання захисника на особисте візуальне сприйняття номеру приладу Alcotest Drager 6820 як іншого, ніж зазначено в матеріалах справи, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції та відхиляється апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції послався, як на належний доказ, на направлення на проходження огляду ОСОБА_2 , складання якого не передбачено вимогами Інструкції, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки суд першої інстанції в дійсності не зазначав у постанові від 26 березня 2024 року вказане направлення як доказ, на підставі якого ним встановлено вину ОСОБА_2 .
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції задоволено клопотання про допит поліцейських в якості свідків, однак допитано лише одного з них, з огляду на те, що в матеріалах справи наявний лист Баришівського районного суду Київської області від 18 грудня 2023 року, яким в судове засідання на 25 січня 2024 року викликається поліцейський ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення ААД № 454972, і якого було допитано судом як свідка (а. с. 31). Докази щодо задоволення судом клопотань про допит в якості свідків інших поліцейських в матеріалах справи відсутні.
З огляду на наявність в матеріалах справи чеку принтера, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких чітко зазначено дані приладу: ARLМ-0368, а також свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Drager 6820, прилад ARLМ-0368, чинного до 26 серпня 2023 року, апеляційний суд відхиляє як неспроможні доводи апеляційної скарги, що в справі немає жодних даних про те, чим саме вимірювалась ступінь сп'яніння водія та чи допущений відповідний прилад до таких вимірювань.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що судом було розглянуто справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та за наявності клопотання захисника про відкладення розгляду справи, яке судом першої інстанції не вирішено по суті, апеляційний суд враховує, що процесуальні права ОСОБА_2 були повністю реалізовані в апеляційному суді, зокрема шляхом подання апеляційної скарги, при цьому висновки суду першої інстанції по суті справи є вірними і доводами апеляційної скарги не спростовані. Відтак, допущені судом першої інстанції процесуальні порушення не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_2 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Апеляційний суд приймає до уваги, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова судді Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.