Головуючий у суді першої інстанції: Лебідь В.В.
Єдиний унікальний номер справи № 359/6728/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2120/2024
13 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколова В.В.,
секретар - Олешко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Київської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Київській областіна рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, яким просив, уточнивши склад сторін у справі, стягнути солідарно з Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України моральну шкоду в розмірі 400 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2019 року будівельна бригада Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» (далі по тексту - ТОВ «БМУ-53») почала проводити будівельні роботи на належній позивачу земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1 при цьому руйнувала зелені насадження, розкопувала ділянку позивача, поводились агресивно, погрожували ОСОБА_1 та його батькам. Три рази позивача було жорстоко побито будівельниками на його ж земельній ділянці при відстоюванні власних прав та майна. Неодноразові виклики поліції жодного результату не дали. Більш того, судовими рішеннями у справах за № 320/5443/19 від 10 вересня 2020 року та № 359/3686/20 від 23 липня 2021 року було встановлено факт бездіяльності патрульної поліції та неетичні висловлювання з боку патрульної поліції на адресу батьків позивача.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся із заявами до органів досудового розслідування, у зв'язку з чим 24 червня 2019 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) зареєстровано кримінальне провадження № 42019111100000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України; 26 червня 2019 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12019110100001101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України; 07 серпня 2019 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 42019111100000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Через недотримання розумних строків, відверте порушення прав позивача як потерпілого слідчими і прокурорами, ОСОБА_1 був вимушений звертатися зі скаргами до слідчих суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області з метою спонукання орган досудового розслідування розглянути його чисельні клопотання, подані в рамках кримінальних проваджень, та з метою скасування неодноразово необгрунтовано винесених постанов про закриття вищевказаних кримінальних проваджень. Разом з тим, слідчі і надалі не проявляли належної ініціативи у встановленні істини по справі та оцінці доказів, бездіяли, користуючись відсутністю якісного процесуального керівництва з боку прокуратури, які не проявляли належного сумління при здійсненні процесуального керівництва досудового розслідування.
Наведене, в свою чергу, призвело до зневіри позивача до органів досудового розслідування та прокуратури, спричинило моральну шкоду через неможливість захистити власні права та майно, непритягнення винних осіб до відповідальності, насміхання з нього будівельників, які наразі продовжують працювати охоронцями на зведеному об'єкті, яку позивач оцінив в розмірі 400 000 грн. 00 коп. Зважаючи на вказане та вимоги ст. 56 Конституції України, ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1174 ЦК України ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03 вересня 1996 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , відомості про код платника податків відсутні) моральну шкоду в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 (нуль) копійок шляхом списання уповноваженим на це казначейством грошових коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України.
В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Київська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що прокуратура діяла в межах визначених законом повноважень, позивач не довів причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями державних органів та завданням йому шкоди. Зазначає, що визначений судом розмір моральної шкоди є завищеним та може призвести до безпідставного збагачення позивача.
Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи у встановлений строк не скористались.
Головне управління Національної поліції в Київській області також подало апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області повернуто апелянту у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.
За клопотанням позивача ОСОБА_1 було призначене судове засідання в режимі відеоконференції. Під час судового засідання не вдалося встановити зв'язок із ОСОБА_1 . За таких обставин суд ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності позивача, оскільки ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Представники Головного управління Національної поліції в Київській області та Київської обласної прокуратури взяли участь у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 26 червня 2019 року в ЄРДР, на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року, зареєстровано кримінальне провадження № 12019110100001101 за ч. 1 ст. 125 КК України. У зв'язку з цим 27 червня 2019 року заступник начальника Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області начальник слідчого відділу В.О.Луговий дав слідчому слідчого відділу капітану Савенковій Н.М. доручення на проведення досудового розслідування. Слідчий Слідчого відділу А.О.Уманець, відповідно вимог ч. 6 ст. 214 КПК України, направив керівнику Бориспільської місцевої прокуратури Київської області повідомлення про початок досудового розслідування
Дослідженням матеріалів кримінальне провадження № 12019110100001101 суд установив, що 18 травня 2019 року від ОСОБА_1 прийнято заяву про вчинене правопорушення та Батальйоном патрульної поліції в м. Бориспіль відібрано пояснення потерпілого.
21 травня 2019 року ГУ НП в Київській області надано направлення в Бориспільське районне відділення комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово - медичної експертизи» про проведення дослідження з метою встановлення ступеню тяжкості та характеру завданих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
За висновком експертного обстеження від 24 травня 2019 року у ОСОБА_1 виявлено синці та садна на руках, синці на грудях, животі та лівому коліні. Виявлені ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно з Висновком Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 28 травня 2019 року вбачається, що 18 травня 2019 року в денну пору доби за адресою : АДРЕСА_1 поблизу земельної ділянки у ОСОБА_1 проходить будівництво багатоповерхового будинку, під час якого між будівельниками та заявником стався конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_1 завдано фізичного болю. Перевірку по даному зверненню закінчено, а матеріали направлено до архіву Бориспільського ВП.
Слідчим Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенковою Н.М. 02 липня 2019 року вручено ОСОБА_1 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки та допитано його в якості потерпілого.
Слідчим Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенковою Н.М. допитано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 08 липня 2019 року в якості свідків.
Позивачем 02 та 10 липня 2019 року подано до слідчого органу два клопотання про долучення доказів у виді фотознімків та CD-диску із записами, витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019111100000126 за ч. 1 ст. 125 КК України, ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано посадових осіб Бориспільської місцевої прокуратури внести до ЄРДР відомостві про скоєне кримінальне правопорушення на підставі заяви позивача від 15 травня 2019 року.
Результату розгляду органом досудового слідства даних клопотань матеріали кримінального провадження не містять. Разом з цим, 30 липня 2019 року слідчим Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенковою Н.М. винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано вищевказану постанову про закриття кримінального провадження, зобов'язано орган досудового слідства продов-жити розслідування.
В подальшому, 08 травня 2020 року матеріали кримінального провадження № 12019110100001101 направлено Бориспільською місцевою прокуратурою до СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області для продовження здійснення досудового розслідування.
Тобто, матеріали даного виконавчого провадження знаходились протягом восьми місяців в Бориспільській місцевій прокуратурі без жодного реагування та вказівок слідчому органу.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано керівника Бориспільської місцевої прокуратури розглянути скаргу заявника на недотримання розумних строків під час досудового розслідування за № 34-3948 вх 20 від 05 травня 2020 року.
Листом від 03 червня 2020 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Шиленко Я.А. надав вказівки щодо проведення ряду слідчих дій у кримінальному провадженні та вимагала орган досудового слідства організувати належним чином досудове розслідуван-ня та про хід розслідування повідомити прокуратуру в строк до 22 червня 2020 року.
Постановою заступника начальника другого відділення слідчого відділу Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області майором поліції Ломовцевим О.С. від 25 червня 2020 року закрито кримінальне провадження № 12019110100001101 у зв'язку з відсутністю об'єктивних та / чи суб'єктивних ознак злочину.
Як встановлено судом першої інстанції, після отримання органом досудового розслідування від прокуратури даних матеріалів слідчими не було вчинено жодних слідчих та/чи процесуальних дій. Докази протилежного в матеріалах кримінального провадження № 12019110100001101 відсутні. Як і проігноровано вимоги прокурора Шиленка Я.А. зазначені в листі від 03 червня 2020 року.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області протягом 3-х днів з дня надходження даної ухвали слідчого судді розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання потерпілого від 05 травня 2020 рку про виконання слідчих дій щодо звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів і вилучення з камер ТОВ «БМУ-53» записів спостереження за 23 квітня, 17, 18 травня 2019 року; вилучити у осіб, які знімали побиття ОСОБА_1 на телефони, відеозаписи; встановити та допитати осіб з будівельної бригади і охоронців ТОВ «БМУ-53», які побили ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову заступника начальника другого відділення слідчого відділу Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області майором поліції Ломовцевим О.С. від 25 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019110100001101.
Постановами Бориспільської місцевої прокуратури від 23 листопада 2020 року визначено відділ дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області як орган, що буде здійснювати подальше досудове розслідування кримінального провадження за № 12019110100001101 та призначено групу прокурорів у даному провадженні.
Постановою інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Петрусь А.С. від 30 грудня 2020 року кримінальне провадження закрите у зв'язку з тим, що встановити прямих свідків чи очевидців події неможливо, що унеможливлює довести вину та притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб.
Варто зазначити, що цього разу органом досудового слідства не тільки не вжито жодних процесуальних дій з моменту отримання матеріалів кримінального провадження з прокуратури та й не виконано вимоги ухвали слідчого судді Бориспільського міськ-районного суду Київської області від 25 червня 2020 року. Докази протилежного в матеріалах кримінального провадження за № 12019110100001101 відсутні.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Петрусь А.С. від 30 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження.
Постановами Бориспільської окружної прокуратури від 26 жовтня 2022 року призначено групу прокурорів та визначено орган досудового розслідування, а саме сектор дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області з метою розслідування кримінального провадження за № 12019110100001101.
Також постановою Бориспільської окружної прокуратури від 26 жовтня 2022 року скасовано постанову інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Петрусь А.С. від 30 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд першої інстанції звернув увагу на відсутність протягом тривалого часу (з липня 2021 року) жодного руху в розслідуванні даного кримінального провадження органом досудового розслідування, оскільки його матеріали не містять доказів протилежного.
Дії ж прокуратури свідчать про необізнаність про рух досудового розслідування в кримінальному проваджені за № 12019110100001101, оскільки група прокурорів у даному проваджені вже неодноразово призначалась та попередньо вже визначено орган досудового розслідування відповідальний за його розслідування.
Крім того, скасувавши постановою від 26 жовтня 2022 року постанову інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Петрусь А.С. від 30 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження, Бориспільська окружна прокуратура додатково підтвердила факт необізнаності з дійсними обставинами досудового розслідування та про наявність ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, якою більш як рік тому вже скасовано постанову інспектора дізнання від 30 грудня 2020 року.
Наведене в сукупності свідчить про надмірно тривале (протягом 4-х років) та неефективне розслідування кримінального провадження за № 12019110100001101 органом досудового розслідування, неналежний контроль зі сторони прокуратури за його розслідуванням, нехтування слідчим відділом вказівок прокурора та невиконання ухвал слідчих суддів.
Суд також звернув увагу на те, що частина ухвал слідчих суддів, які приєднано позивачем до позову як докази, взагалі відсутні в матеріалах дослідженого кримінального провадження за № 12019110100001101.
На підставі дослідження матеріалів кримінального провадження за №42019111100000145, відомості про яке внесено до ЄРДС 07 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, судом першої інстанції також встановив таке.
Згідно відомостей, зазначених у витягу з ЄРДС кримінальне провадження зареєстроване та відомості про нього внесено на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року.
Постановою Бориспільської місцевої прокуратури від 07 серпня 2019 року призначено групу прокурорів у даному кримінальному проваджені.
04 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Бориспільської місцевої прокуратури та наголосив на тому, що в ухвалі слідчого судді від 23 травня 2019 року вказано, що до ЄРДР потрібно вести відомості не лише щодо «нанесення тілесних ушкоджень невідомими особами», а також щодо «вчинення самоправних дій на земельній ділянці» та просив внести до ЄРДР також кваліфікацію за ст. 356 КК України.
Дане звернення позивача скеровано листом від 08 липня 2019 року Бориспільською місцевою прокуратурою до СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області.
Крім того, листом від 07 серпня 2019 року направленим Бориспільською місцевою прокуратурою до СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області (отримано 12 серпня 2019 року) зобов'язано орган досудового розслідування вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняти законні процесуальні рішення. Призначити слідчого у даному кримінальному провадженні.
Слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області Малаціон А.В. 23 серпня 2019 року закрито кримінальне провадження у зв'язку з тим, що в ході розслідування встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого від 23 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження.
Слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області Малаціон А.В. 18 квітня 2020 року закрито кримінальне провадження з тих же підстав, що були вказані в постанові слідчого від 23 серпня 2019 року. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів вчинення органом досудового розслідування та вчинення будь - яких слідчих дій.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого від 18 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження. Зобов'язано слідчого невідкладно звернутись до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у криміналь-ному проваджені за № 42019111100000145.
ОСОБА_1 20 серпня 2020 року звернувся з заявою до СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області, якою просив : допитати його, як потерпілого та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як свідків; встановити і допитати осіб з будівельної бригади «БМУ - 53», які проводили незаконні будівельні роботи на земельній ділянці ОСОБА_1 ; призначити експертизу з метою встановлення розміру збитків, заподіяних незаконними будівельними роботами на земельній ділянці ОСОБА_1 .
Листом від 20 серпня 2020 року СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області повідомило ОСОБА_1 про те, що матеріали кримінального провадження направлено до Бориспільської місцевої прокуратури з метою визначення підслідності.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобовязано слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20 серпня 2020 року.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів виконання даної ухвали слідчого судді та розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20 серпня 2020 року та, відповідно, вчинення процесуальних дій.
Постановою Бориспільської місцевої прокуратури від 18 листопада 2020 року підслідність у кримінальному проваджені за № 42019111100000145 визначено за сектором дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області.
Постановою інспектора сектору дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Гопкало В.Ю. від 04 грудня 2020 року кримінальне провадження за № 42019111100000145 закрите у зв'язку з відсутністю в діянні ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано вказану вище постанову інспектора дізнання від 04 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження.
Постановою дізнавача сектору дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Гопкало В.Ю. від 06 вересня 2021 року кримінальне провадження знову закрите у зв'язку з відсутністю в діянні ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
При цьому суд зауважив, що сектором дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області не вчинено у даному кримінальному провадженні жодних слідчих дій. Докази протилежного відсутні як в матеріалах цивільної справи, так і в матеріалах кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову дізнавача сектору дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Гопкало В.Ю. від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження.
В подальшому, жодні слідчі чи процесуальні дії сектором дізнання Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області у даному кримінальному провадженні не вчинялись.
Відповідно до листа Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області від 05 липня 2023 року за № 7/1718 та листа Бориспільської окружної прокуратури від 06 липня 2023 року за № 51-4051 вих-23 місцезнаходження матеріалів кримінального провадження за № 42019111100000126 невідоме. У зв'язку з цим, суд позбавлений можливості дослідити його.
Разом з тим, на підставі приєднаних позивачем до справи доказів судом встановлено, що в провадженні Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області перебувало виконавче провадження № 42019111100000126, відомості про яке внесено до ЄРДР 27 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано слідчого Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області протягом трьох днів з дня надходження даної ухвали розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 про виконання слідчих і процесуальних дій, а саме : допитани ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як свідків; звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів і вилучення у компанії «БМУ-53» записів камер спостереження за 23 квітня, 17-18 травня 2019 року, на яких зафіксоване побиття ОСОБА_1 ; звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів і вилучення їх у осіб, які знімали побиття ОСОБА_1 на мобільні телефони, відповідні відеозаписи і фотографії цих осіб; встановити та допитати осіб із будівельної бригади і охоронців компанії «БМУ-53», які побили ОСОБА_1 ; призначити судово - медичну експертизу ОСОБА_1 з метою встановлення завданої шкоди здоров'ю потерпілого; провести слідчий експеримент з метою встановлення механізму отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області від 30 червня 2020 року про закриття кримінального провадження.
03 грудня 2020 рокутслідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області від 14 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42019111100000126.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено та відведено слідчого Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 та прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Прокопів В.М. від подальшої участі у кримінальному проваджені № 42019111100000126.
Листом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що у кримінальному проваджені за № 42019111100000126 вирішується питання щодо передачі матеріалів до органу дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області від 14 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження.
Дані про подальший рух досудового розслідування у даному кримінальному провадженні суду невідомі. Разом з тим, прокурор в судовому засіданні в суді першої інстанції повідомив, що всі три кримінальні провадження поновлені та в них здійснюється досудове розслідування.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані, прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
У роз'ясненнях Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року за № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення» вказано, що критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження: поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначає, що складність кримінального провадження визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; кількості учасників провадження (потерпілих, свідків тощо); правової кваліфікації кримінального правопорушення; наявності на момент проведення досудового розслідування відомостей щодо конкретної особи, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення; характеру обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні; меж доказування; обсягу матеріалів досудового розслідувань, що об'єднані в одному провадженні; необхідності призначення експертиз, їх складності; обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідності всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення, необхідності отримання міжнародної допомоги в рамках кримінального провадження тощо. Оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов'язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Станом на час розгляду даної цивільної справи відсутні рішення судів у межах кримінальних проваджень за номерами 12019110100001101, 42019111100000145 та 42019111100000126, де встановлено порушення органом досудового розслідування розумних строків. Водночас, надання оцінки дотриманню органом досудового розслідування розумності строків при здійсненні досудового розслідування не входить до компетенції суду цивільної юрисдикції.
Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Частиною 6 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Шкода є обов'язковою умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.
ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності, неефективного та надмірно триваючого розслідування кримінальних проваджень органом досудового розслідування, яке призвело до чисельних закриттів проваджень, необхідності відновлення кримінальних проваджень шляхом неодноразових звернень позивача до слідчих суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області з скаргами на процесуальні рішення слідчих, невстановленням винних осіб та їх непритягненням до кримінальної відповідальності, непроведенням жодних слідчих і процесуальних дій слічими і дізнавачами в рамках трьох кримінальних провадженнях, відсутністю належного контролю зі сторони прокурати у здійснення органом досудового розслідування своїх обов'язки.
Для наявності підстав для зобов'язання відшкодувати шкоду відповідно вимог ст. 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.
Відповідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваже-ності та справедливості. Таким чином, вказана норма встановлює повноваження суду щодо визначення розміру моральної шкоди.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення, що відповідає висновку, який міститься в рішеннях Верховного Суду України від 18 листопада 2009 року по справі №6- 12041св09, рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року по справі № 6-32078св14).
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У статті 1174 ЦК України вказано, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуван-ням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом («Stankov v. Bulgaria» (Станков проти Болгарії) від 12 липня 2007 року).
ЄСПЛ у справі «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу) від 29 березня 2001 року використав принцип, за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу)», «Caloc v. France» (Калок проти Франції) та «Niedbala v. Poland» (Недбала проти Польщі) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Крім того, положеннями ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету (зокрема: заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратила внаслідок незаконних дій; сум, сплачених громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральної шкоди).
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі за № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі за № 761/35803/16-ц (провадження № 14-316цс19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі за № 688/2479/16-ц (провадження № 14-447цс19) (пункт 28)), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі за № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19)).
Згідно п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача у разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі за № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)).
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі за № 569/12383/17 (провадження № 61-12864св19), від 08 вересня 2021 року у справі за № 751/7182/19 (провадження № 61-12426св20) та від 08 грудня 2021 року у справі за № 466/5286/19 (провадження № 61-10493св21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Ураховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача та моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок тривалого нерозслідування органом досудового розслідування трьох кримінальних проваджень, де він є потерпілим; відсутністю контролю зі сторони прокуратури за здійсненням досудових розслідувань; триваючими, протягом 4-х років, розслідувань, в рамках яких не вчинено жодних процесуальних чи слідчих дій, в тому числі не допитано навіть позивача, як потерпілого; невиконання органами досудового розслідування вказівок слідчих суддів, наведених в ухвалах, чи вказівок прокурорів, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, а тому на його користь з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України слід стягнути 40 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Разом з цим, вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, суд першої інстанції не звернув уваги на таке.
Відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є Київська обласна прокуратура і ГУ НП у Київській області. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16).
У цій справі суд першої інстанції не звернув уваги на те, що кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Тому резолютивну частину оскаржуваного рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди належить змінити.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч.ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, колегія доходить висновку, що апеляційна скарга Київської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року - зміні у резолютивній частині рішення.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 376, 382, 384 України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги Київської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року змінити в резолютивній частині, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.»
В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова