20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9259/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (суддя Притула К.М.) у справі №340/9259/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області №1192-П від 03.10.2023 про проведення фактичної перевірки.
В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області №880-п від 27.05.2023 на проведення фактичної перевіркм ОСОБА_1 не містить обов'язкових підстав проведення перевірки, та не містить назву перевіряємого суб'єкта господарювання який повинен бути зазначений в наказі, зазначивши виключно територію Критого ринку, вул. Соборна, м. Кропивницький. Крім цього, вказувала на те, що акт перевірки, який складено за наслідками перевірки, не відповідає вимогам Порядку оформлення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.08.2015 №727 та вимогам ПК України та не дає змоги платнику податків скористатися правом на спростування обставин викладених в акті перевірки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції фактично виходив з того, що оскаржуваний наказ на проведення перевірки виданий за наявності для цього законодавчо визначених підстав.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована негодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного наказу. Позивачка зазначає, що у спірному випадку наказ не містить фактичних підстав для призначення перевірки, якими закон визначає наявність у податкового органу інформації про можливі порушення платником законодавства, що свідчить про необгрунтованість контролюючим органом
правових підстав для проведення перевірки.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 03 жовтня 2023 року в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, на підставі положень пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, прийнято Наказ №1192-П “Про проведення фактичних перевірок” з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки.
Відповідно до Додатку №2 до Наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 03.10.2023 №1192-П адресою об'єкта перевірки зазначено: м.Кропивницький, вул.Соборна, територія Критого ринку, навпроти павільойону “Тепло, Обігрівачі”, торгівельна ракушка зі схемами на тканині та бісером, тобто адреса де здійснювала підприємницьку діяльність ОСОБА_1 .
На підставі вказаного наказу видано направлення на перевірку та 03.10.2023 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 03.10.2023 №6715/11/28/РРО/24510/5862, в якому зроблено висновки про порушення позивачкою вимог закону про РРО.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2023:
№00075310704 про застосування штрафних санкцій на суму 5730,36грн;
№00075330704 про застосування штрафних санкцій на суму48520,0грн.
Не погоджуючись із наказом контролюючого органу №1192-П “Про проведення фактичних перевірок”, позивачка звернулася з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, але з інших підстав виходячи з такого.
Як зазначено вище, встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі оскаржуваного наказу контролюючим органом проведено перевірку, за наслідками якої прийнято прийнято податкові повідомлення-рішення.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки та прийняття рішень не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судому складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18).
Отже, наявність порушення при призначенні перевірки може бути покладено в підстави позову про скасування податкового повідомлення-рішення, якщо таке було прийнято за результатами перевірки, а безпосереднє визнання протиправним наказу відповідача не є таким, що захищає або відновлює права позивача.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково вдався до визначення наявності чи відсутності підстав для призначення та проведення перевірки у спірному випадку, оскільки наявні докази в матеріалах справи свідчили про реалізацію контролюючим органом оскаржуваного наказу про проведення та за наслідками перевірки прийнято ППР, які в межах цієї справи позивачкою не оскаржуються.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, змінивши мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №340/9259/23 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 20.06.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк