20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 189/525/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року (суддя Степанова О.С.) у справі №189/525/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1382427 від 05.02.2024 року, де ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП і зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 05.02.2024 року, керуючи автомобілем "SKODA OCTAVIA" д.н. НОМЕР_1 він рухався автомобільною дорогою в м. Сарни Рівненської області. Приблизно о 17.30 год. його було зупинено працівником управління патрульної поліції в Рівненській області сержантом поліції ОСОБА_2 . Причиною зупинки стало те, що на номерному знаку автомобіля, яким керував позивач, була металева сітка. В ході перевірки документів працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 року по справі №175/7477/23 його позбавлено права керування автомобілем строком на 1 (один) рік. З цих підстав позивача було притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, що полягало у керуванні транспортним засобом будучи позбавленим права керування таким, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 000,00 грн. Неправомірність оскаржуваної постанови пов'язував з тим, що він не був обізнаний про позбавлення права керування транспортним засобом, що свідчить про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано встановленим фактом керування транспортним засобом позивачем, який був позбавлений права керування на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Суд зазначив, що в силу положень ст.317-1 КУпАП особа вважається
позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили судовим рішенням про позбавлення цього права. Отже, як зазначив суд першої інстанції, оскільки станом на час прийняття спірної постанови рішення суду, яким позивача було позбавлено права керування транспортним засобом, набрало законної сили, то останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. При цьому, суд зазначив, що аргументи позивача про те, що він не був обізнаний про наявність рішення суду, не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки останньому було відомо про складення відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП та направлення справи для розгляду до суду, а отже останній мав можливість вжити заходів задля з'ясування результатів розгляду справи.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Фактично позиція позивача полягає в тому, що за наявності встановленого факту необізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортним засобом, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП не можливо визнати правомірним, оскільки в діях позивача відсутній умисел на вчинення вказаного правопорушення. З цього приводу позивач також зазначає і те, що факт необізнаності позивача про позбавлення права керування транспортним засобом, фактично підтверджено і Дніпровським апеляційним судом, яким поновлено позивачу строк на оскарження постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортним засобом та яким таку постанову було скасовано.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 05.02.2024 року серії ЕНА №1382427, винесеною працівником управління патрульної поліції в Рівненській області сержантом поліції Твердим А.Л. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.126 та ч.1 ст.121-3 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн. (а.с.4).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 05.02.2024 року о 16:44 год. в м. Сарни по вул. Європейська, 70 водій ОСОБА_1 керував автомобілем "SKODA OCTAVIA" д.н. НОМЕР_1 з номерним знаком, який закритий стороннім предметом (металева сітка) та при цьому перебував особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на основі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/7477/23 від 17.11.2023 року, чим порушив п.2.1 «а» та п.2.9. «в» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Отже, особа може бути притягнуто до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).
Тобто, суб'єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.4 ст.126 КУпАП, передбачає обов'язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.
Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, обов'язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У спірному випадку матеріали справи не свідчать, а судом першої інстанції не було встановлено того, що позивач, на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду.
Натомість, суд першої інстанції послався на положення ст.317-1 КУпАП, якою визначено те, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
З приводу посилань суду першої інстанції на вказану норму, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що вказаною нормою права визначено момент, з якого особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом. Але, положення вказаної норми права не свідчать про те, що саме з цього моменту, в незалежності від того, чи було особі відомо про позбавлення її права керування транспортними засобами чи ні, тобто в незалежності від наявності у неї умислу на керування транспортним засобом за відсутності такого права, така особа притягується до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Отже, за відсутності доказів обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП є неправомірним, оскільки за таких умов в його діях відсутній склад такого адміністративного правопорушення.
Крім цього, під час вирішення цього спору, суд апеляційної інстанції враховує і те, що право керування транспортним засобом позивача було позбавлено на підставі постанови судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/7477/23 від 17.11.2023 року.
Вказану постанову позивач оскаржив в апеляційному порядку. При цьому, просив поновити строк оскарження, посилаючись на те, що копії постанови ним отримано лише 08.02.2024.
Такі аргументи позивача Дніпровський апеляційний суд визнав обгрунтованими, у зв'язку з чим поновив строки оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/7477/23 від 17.11.2023 року та своєю постановою від 02.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив; постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 536 грн.80 коп., скасував; закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, факт не обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами, станом на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, підтверджується і постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №175/7477/23.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
У зв'язку із задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору: за подання позову - 605,6грн., за подання апеляційної скарги - 908,4грн., а всього 1514,0грн.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року у справі №189/525/24 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1382427 від 05.02.2024 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1514,0грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 20.06.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк