про відмову у роз'ясненні судового рішення
20 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1950/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому позивач просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ПГУ серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 09.10.1998, РНОКПП: НОМЕР_2 ) з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ПГУ серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 09.10.1998, РНОКПП: НОМЕР_2 ) з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Ухвалою суду від 23.05.2022 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №42729004-1 від 16.05.2022 року судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
28.05.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення у вказаній адміністративній справі, в якій просить:
- роз'яснити, чи є правомірними дії Головного управління щодо виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 по адміністративній справі № 600/1950/22-а, враховуючи той факт, що пенсію за віком по Закону 3723 ОСОБА_2 за життя не одержував. Законом 3723 не передбачено обчислювати пенсію у зв'язку з втратою годувальника виходячи з розміру 70% пенсії за віком, обчисленої по цьому Закону. Окрім того, в даному рішенні зобов'язання проводити перерахунок пенсії членам сім'ї ОСОБА_2 згідно із довідкою Чернівецького апеляційного суду від 08.01.2020 №02-06/31, або виходячи з розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Враховуючи, що рішення суду у справі № 600/1950/22-а було ухвалено в спрощеному позовному провадженні і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вважає за можливе вирішити дану заяву про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення зазначено, що під час виконання судового рішення по даній справі, органом Пенсійного фонду встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 02.11.2021 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за померлого чоловіка ОСОБА_2 .. Згідно з даними електронної пенсійної справи ОСОБА_2 (ЕПС 977260193663, РНОКПП НОМЕР_3 ) одержував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Помер 24.09.2021. За життя йому було проведено перерахунки щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, з 01.01.2020 на умовах Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIІІ у зв'язку зі збільшенням розміру посадового окладу працюючого судді. Перерахунок було проведено виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеної станом на 01.01.2020, в розмірі 61429,40 грн, згідно з довідкою Чернівецького апеляційного суду від 08.01.2020 №02-06/31. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці склав 56168,46 грн. 08.02.2022 ОСОБА_1 зверталась із заявою щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника по Закону України «Про державну службу». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 2400-1706-8/7688 від 22.02.2022 повідомлено про відсутність правових підстав для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника по Закону України "Про державну службу". Поряд з цим, зазначає, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 по справі № 600/1950/22-а залишено без змін рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2022, яким зобов'язано Головне управління перевести ОСОБА_1 з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року. Інші зобов'язання в рішенні суду відсутні.
Розглянувши вказану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 1-3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Суд також зазначає, що роз'яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, забезпечуючи при цьому дотримання принципу “незмінності” змісту рішення, та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду. Суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги. Не допускається також і зміна формулювання змісту судового рішення.
Позицію щодо незмінності судового рішення, зокрема, викладено в пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі”. Так, у даному пункті постанови Пленуму зазначено, що за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою. Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як зазначено вище, у поданій заяві заявник обґрунтовує необхідність роз'яснення судового рішення тим, що резолютивна частина даного рішення не містить зобов'язання проведення перерахунку пенсії з конкретної дати.
Оцінюючи доводи представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, суд констатує, що останній перед судом поставлено питання, які стосуються виключної компетенції суб'єкта владних повноважень (у даному випадку відповідача) в частині застосування норм законодавства, якими останній керується при призначенні пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший.
У рішенні, яке заявник просить роз'яснити, судом описано перелік обставин, які установлено під час розгляду справи, та надано відповідну оцінку спірним правовідносинам щодо переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша стаття 2 КАС України).
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.
Суд наголошує, що сама наявність спору у цій справі обумовлена протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 , з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993, які вчинені за наслідком поданої позивачем заяви про таке переведення. Оцінка таким діям і була у повній мірі надана судом при розгляді даної справи у рішенні від 08.12.2022 року.
Вирішуючи цей спір по суті, суд має визначити свою роль у модерновому суспільстві, як умовного “стабілізатора” суспільних відносин, або їх “дестабілізатора”.
Однак, розсуд суду або іншими словами його дискреційні повноваження, має свої “червоні лінії”, перехід за які є порушенням права. Такими “червоними лініями” є розсуд роботодавця-суб'єкта публічного права, який зобов'язаний забезпечити дотримання вимог законодавства в частині належного оформлення трудових відносин між ним та працівникам. Втручатись в дискреційні повноваження роботодавця, значить підмінювати його і тим самим розділяти з ним відповідальність за допущені порушення.
Натомість, дискреційні повноваження роботодавця не є необмеженими, адже положення частини 2 статті 19 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як наслідок, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області має визначити та належним чином документувати процедуру переведення ОСОБА_1 , з пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисленої на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст.37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.
Враховуючи наведене вище суд вважає, що рішення, яке заявник просить роз'яснити є цілком зрозумілим і таким, що не викликає труднощів в частині його виконання. За таких обставин, заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
При цьому, доводи, які наводить представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, свідчать про непогодженням із обраним судом у рішенні способом порушеного права позивача та відповідно бажання встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Однак, в рамках розгляду даної заяви про роз'яснення судового рішення механізм зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення вирішенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 254 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею..
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов