справа № 380/6233/24
19 червня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представників відповідача від 25 квітня 2024 року вих. № 50/14/12-472 про закриття провадження у справі № 380/6233/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 грудня 2018 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3999,55 грн за період з 01 березня 2018 року по 28 грудня 2018 року у загальній сумі 39607,95 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою судді від 08 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
25 квітня 2024 року від представників відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 18 квітня 2024 року вих. № 50/14/12-472 про закриття провадження у справі.
Указане клопотання мотивоване тим, що 18 жовтня 2021 року позивач вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до того самого відповідача з тими самими позовними вимогами (справа № 380/17631/21). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року позов задоволено частково. Позивачу внесені зміни в наказ № 71 від 21 березня 2022 року. У цій справі позивач фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки та повноти виконання рішення суду від 20 січня 2022 року у справі № 380/17631/22, яке набрало законної сили. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Також представники відповідача вказують, що у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи виписки за надходженнями по картковому рахунку позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі № 380/17631/22, то такі докази на підставі статті 80 КАС України належить витребувати у позивача.
Просять суд:
« 1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 380/6233/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребування доказів у Позивача, - що підтверджуються випискою по надходженням по картці/рахунку на виконання рішення суду від 20.01.2022 у справі № 380/17631/21.
3. Повідомити військову частину про прийняте рішення».
Вирішуючи клопотання представників відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (справа № 380/6233/24) та заявив такі вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з січня 2015 року по лютий 2018 року в розмірі 2472,78 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 року за період з січня 2015 року по лютий 2018 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі № 380/17631/21 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно у повному обсязі.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за січень 2015 року з урахуванням грудня 2014 року як базового місяця, за період з березня 2015 року по вересень 2015 року з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця, за листопад 2015 року з урахуванням жовтня 2015 року як базового місяця, з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Отже, у справі № 380/17631/21 позивач оскаржував поведінку відповідача, яка полягала у неправильному нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року.
Натомість у цій справі позивач оспорює поведінку відповідача, яка полягає у невиплаті в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 грудня 2018 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Вказане зумовлює висновок суду про те, що справи № 380/17631/21 та № 380/6233/24 не є тотожними, відрізняються предметом та підставами позовних вимог, а тому доводи представників відповідача про те, що позивач вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до того самого відповідача з тими самими позовними вимогами (справа № 380/17631/21) є помилковими.
Також безпідставними є доводи представників відповідача про те, що у цій справі позивач фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки та повноти виконання рішення суду від 20 січня 2022 року у справі № 380/17631/22, яке набрало законної сили, тож у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, позаяк позовна заява у справі, яка розглядається, як вже зазначено вище, має зовсім інші предмет та підстави, ніж позов, заявлений у справі № 380/17631/22, щодо якого судом ухвалено рішення від 20 січня 2022 року, яке набрало законної сили. У цій справі позивач жодним чином не оспорює повноту виконання рішення суду від 20 січня 2022 року у справі № 380/17631/22, а натомість заявляє нові позовні вимоги, які предметом розгляду у справі № 380/17631/22 не були.
Притім суд також відзначає, що представники відповідача у своєму клопотанні від 18 квітня 2024 року № 50/14/12-472 (яке називається «про закриття провадження у справі») просять суд відмовити у відкритті провадження у справі № 380/6233/24, незважаючи на те, що провадження у цій справі вже відкрито судом ухвалою від 08 квітня 2024 року. Тобто, стадія відкриття провадження у цій справі вже завершилася, а ухвалення судом процесуальних рішень, які можуть бути ухвалені тільки на стадії відкриття провадження у справі, є процесуально неможливим.
Щодо витребування доказів у позивача суд зазначає таке.
Згідно із частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
Водночас частиною п'ятою цієї ж статті передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Проте у позовній заяві позивач не посилається на ті докази, які просять витребувати у нього представники відповідача, як на такі, що можуть підтвердити обставини, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем.
До того ж, докази, які просять витребувати представники відповідача у позивача, не стосуються предмета цього спору та не мають жодного значення для вирішення справи, яка розглядається.
Крім цього, вимоги до клопотання про витребування доказів визначені частиною другою статті 80 КАС України. Заявлене представниками відповідача клопотання про витребування доказів (мало того, що у клопотанні про закриття провадження у справі, в якому, до того ж, прохальна частина не узгоджується з назвою) не відповідає вказаним вимогам: не зазначено обставини, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; підстави, з яких випливає, що ці докази має позивач; заходи, яких відповідач вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Отже, підстави для витребування у позивача тих доказів, про які вказують представники відповідача, відсутні.
Беручи до уваги вищевказане, суд уважає, що в задоволенні клопотання представників відповідача від 25 квітня 2024 року вих. № 50/14/12-472 про закриття провадження у справі № 380/6233/24 належить відмовити.
Керуючись статтями 80, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представників відповідача від 25 квітня 2024 року вих. № 50/14/12-472 про закриття провадження у справі № 380/6233/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо ухвали суду можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Повний текст ухвали складено 19 червня 2024 року.
Суддя Клименко О.М.