20 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/30701/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити діїї,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 30.08.2022.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії.
Ухвалою від 01.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 21.03.2024 позовну заяву залишено без руху та ухвалою від 30.04.2024 продовжено розгляд справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що у позивач набуде право на зниження пенсійного віку після досягнення 56 років.
При цьому, заперечень на заяву позивача про поновлення строку звернення, отриману відповідачем 08.05.2024, відповідач не подав, а тому суд приходить до висновку про поновлення позивачу строку звернення до суду.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою від 17.02.2022 про призначення пенсії за віком.
Відповідач за результатами розгляду заяви позивача прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.08.2022 № 063550003255, в якому зазначено про відсутність права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки загальний період роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю складає 12 років і 8 днів, що дає право виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 4 роки та листом "Повідомлення про скасування рішення про призначення пенсії" від 07.09.2023 повідомив позивачу про причини відмови.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 5 частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Отже, з аналізу наведеного слідує, що основною умовою для призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є наявність підтвердженого факту проживання або роботи особи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Відповідачем не заперечується той факт, що станом на 01.01.1993 позивач проживав/працював на території посиленого радіоекологічного контролю (Вишгородська пересувна механізована колона № 1 треста "Спецрибстрой" та Вишгородському кооперативі "Восход" - 5 років 03 місяці 26 днів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" м. Вишгород Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до довідки Вишгородської міської ради № 820 від 24.01.2022 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав в м. Вишгород з 24.12.1987 по 11.02.1994 та з 23.09.1995 по 03.03.2006.
Однак відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 07.12.1987, позивач з 01.01.2001 по 12.06.2008 працював в ТОВ "Норинцівське", яке розташоване в с. Норинці Народицького району Житомирської області (віднесено до зони добровільного гарантованого відселення).
При цьому сторонами не оспорюється, що місцезнаходження вказаного підприємства та місце реєстрації позивача, знаходилось в населених пунктах, які відносяться до різних зон радіоактивно забруднених територій.
Таким чином відомості, зазначені у довідці Вишгородської міської ради № 820 від 24.01.2022, містять розбіжності із записами, внесеними до трудової книжки позивача.
Варто зазначити, що записи в трудовій книжці позивача за періоди трудової діяльності з 01.01.2001 по 12.06.2008 ніким не оскаржувалися, не визнавалися недійсними та підтверджують реальність трудового стажу позивача.
Тобто згідно матеріалів справи та наданих позивачем доказів підтверджено факт проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю лише за період з 24.12.1987 по 11.02.1994 та з 23.09.1995 по 31.12.1999.
В рішенні про відмову пенсійний фонд зазначив, що документально підтверджено період роботи (проживання) в зоні посиленого радіоекологічного контролю 12 років і 9 днів, що дає право на зниження пенсійного віку на 4 роки.
Суд погоджується з даним твердженням відповідача, а тому враховуючи вимоги Законів №796-XII та №1058-ІV право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку позивач набуде при досягненні 556 років.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (17.02.2022) він досяг віку 55 років, а тому суд приходить до висновку, що позивач не має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку оскільки на момент звернення до органу Пенсійного фонду позивач не досяг необхідного віку для призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, а тому відмова пенсійного фонду є правомірною.
Відповідно до ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк