про повернення позовної заяви
17 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5340/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир про визнання протиправними та скасування рішення, наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир про визнання протиправними та скасування рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 21 жовтня 2022 року №13, та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 жовтня 2022 року №254агд в частині скасування пункту 2.2.4.9 протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 вересня 2022 року №2 та зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 ; зобов'язання відновити ОСОБА_1 на квартирному обліку шляхом забезпечення житлом для постійного проживання в Луцькому гарнізоні.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви із зазначенням способу їх усунення - шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
10 червня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви позивач зазначила, що про рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 21 жовтня 2022 року №13, дізналася 11 липня 2023 року та на підставі її звернення 04 серпня 2023 року поштовим зв'язком отримала як спірне рішення, так і витяг з наказу від 21 жовтня 2022 року №254агд. Позивач 08 грудня 2023 року зверталася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що, як вважає ОСОБА_1 , було здійснено нею в межах строку звернення до суду. Однак ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №140/35426/23 позовну заяву залишено без руху. Позивач стверджує, що вказану ухвалу від 13 грудня 2023 року вручено «невідомому члену сім'ї» 04 січня 2024 року, що позбавило її можливості усунути недоліки позовної заяви; про результати розгляду справи №140/35426/23 вона дізналася лише після отримання представником позивача 10 травня 2024 року ухвал суду та «ненаправлених судом матеріалів справи» й після чого повторно звернулася до суду.
Позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року у справі №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №640/25034/19, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена). Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Предметом позову у цій справі є рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 21 жовтня 2022 року №13, та наказ від 21 жовтня 2022 року №254агд про затвердження протоколу, які, як зазначається у позовній заяві, позивач ОСОБА_1 отримала на своє звернення до відповідача 04 серпня 2023 року.
За змістом позовної заяви та заяви від 06 червня 2024 року про поновлення строку звернення до суду слідує, що позивач вже зверталася до суду, оскаржуючи вказані рішення (справа №140/35426/23). Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позов у такій справі був поданий до суду 02 грудня 2023 року.
На переконання позивача, неналежне повідомлення Волинським окружним адміністративним судом про стан розгляду справи призвело до неусунення нею недоліків позовної заяви та пропуску строку звернення до суду.
Надаючи оцінку аргументам позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку (такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі №160/11129/21).
Позивач як на поважну причини несвоєчасного звернення до суду із позовом у цьому разі покликається на неналежне повідомлення Волинським окружним адміністративним судом про стан розгляду справи №140/35426/23 за її першим позовом, що завадило їй усунути недоліки позовної заяви й мало наслідком повернення позовної заяви.
В контексті наведеного вище та доводів у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду передусім необхідно зауважити, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позову, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
ОСОБА_1 у позовній заяві та в заяві про поновлення строку звернення до суду стверджує, що вперше звернулася до суду в строк, визначений КАС України, однак не враховує, що підставою залишення її позовної заяви без руху ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №140/35426/23 (набрала законної сили 13 грудня 2023 року) є саме пропуск позивачем строку звернення до суду; позивачу запропоновано подати заяву про поновлення такого строку, додавши докази поважності причин його пропуску.
Як видно з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», копію ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №140/35426/23 ОСОБА_1 направлено на зазначену нею адресу місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , та вручено 04 січня 2024 року.
У пункті 81 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, зазначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним; у разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
Позовна заява повернута позивачу без розгляду ухвалою суду від 22 січня 2024 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України - позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Вказана ухвала разом із позовною заявою та доданими документами надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (до суду повернулася за закінченням терміну зберігання 09 лютого 2024 року).
Позивач позов повторно подала 16 травня 2024 року.
Фактично позивач для поновлення строку звернення до суду з позовом вдруге просить здійснити оцінку процесуальним діям суду у справі №140/35426/23 (вважає, що вперше позов був поданий у межах встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку; ухвали та повідомлення про результати розгляду справи судом їй не направлені). Водночас, якщо позивач не погоджується із постановленою ухвалою від 22 січня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №140/35426/23, то процесуальним законом встановлений механізм апеляційного оскарження судового рішення, а не повторне подання позовної заяви.
За наявності ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №140/35426/23 (набрала законної сили 13 грудня 2023 року), у якій порушувалося питання щодо строків звернення до суду, повторне подання позивачем позовної заяви щодо того ж предмету та підстав свідчить про недобросовісність користування позивачем процесуальними правами щодо подання позовної заяви.
Між тим будь-яких доказів на підтвердження обставин, які об'єктивно їй перешкоджали ознайомленню із ухвалами судді Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/35426/23 позивач не надала та обгрунтованих аргументів не навела, у той час як з ордеру серії АС №1075806 від 03 листопада 2023 року слідує, що між ОСОБА_1 та адвокатом Кушніруком А.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 12 липня 2023 року, що надає останньому представляти її інтереси, зокрема, у судах усіх інстанцій та юрисдикцій.
Отже, наведені у заяві обставини не дають підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом та для його поновлення.
Обставин, які б обмежували позивача в діях щодо своєчасного подання цього позову до суду, з матеріалів справи не встановлено.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та рішення у справі «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Наведені позивачем обставини, якими вона обґрунтовує поважність причин пропуску нею строку звернення до суду, не дають підстав вважати їх об'єктивними та непереборними. Процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку. Натомість пропуск строку на звернення до суду за захистом своїх прав через пасивну поведінку щодо реалізації процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку, про що зазначила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року у справі №9901/462/21.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Ці правила є однаковими для всіх громадян, які звертаються до суду.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, тому позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п'ятою - восьмою статті 169, частиною другою статті 123, статтею 248 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир про визнання протиправними та скасування рішення, наказу та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами, а копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк