Житомирський апеляційний суд
Справа №295/14296/23 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцова Д.В.
Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М.
20 червня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі цивільну справу № 295/14296/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну виплату аліментів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чайковської Ружени Анатоліївни на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 46 685,18 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 845,25 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 140,61 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2024 року виправлено описку у другому та четвертому абзаці резолютивної частини вказаного рішення, шляхом викладення його в наступній редакції:
«Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 764,72 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 283,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 40,58 грн.».
У поданій апеляційній скарзі, представник позивача - адвокат Чайковська Р.А. просить зазначену ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постановлена ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в ній не відповідають обставинам справи.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
За правилом пункту 19 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частини 5 статті 12 ЦПК України, на суд покладається обов'язок щодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи шляхом роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального а бо спрощеного), окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чайковської Р.А. задоволено частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2024 року змінено та збільшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з 1764,72 грн до 28260,28, а також вирішено питання судових витрат.
Враховуючи, що ухвала суду про виправлення описки від 26 березня 2024 є похідною від рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2024 року, яке скасовано апеляційним судом, вказана ухвала місцевого суду також підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чайковської Ружени Анатоліївни задовольнити частково.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2024 року про виправлення описки у судовому рішенні скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді