Житомирський апеляційний суд
Справа №295/14296/23 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцова Д.В.
Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М.
20 червня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі цивільну справу № 295/14296/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну виплату аліментів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чайковської Ружени Анатоліївни на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 46 685,18 грн.
Позов мотивувала тим, що 18 вересня 2004 року між ними було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із позивачем та перебувають на її утриманні.
02 грудня 2019 року рішенням Богунського районного суду у цивільній справі №295/15662/19 шлюб між сторонами розірвано.
На підставі рішення Богунського районного суду у справі №295/13853/18 від 03 квітня 2019 року із відповідача стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття.
ОСОБА_2 відмовляється добровільно надавати допомогу на виховання, лікування та утримання дітей, хоча є працездатним та зобов'язаний їх утримувати. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду, у нього станом на 01 жовтня 2023 року утворилася заборгованість по виплаті аліментів в сумі 46 685,18 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2024 року з урахуванням ухвали від 26 березня 2024 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1764,72 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 283,5 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вирішено питання судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі, представник позивача - адвокат Чайковська Р.А. просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.
Місцевим судом не зазначено того факту, що боржник визнав зазначену заборгованість та просив врахувати його пояснення при винесенні рішення. Також, сторона Позивача підтримала клопотання щодо долучення відповідної зміненої довідки розрахунку та просила суд виходити з даних, які надав державний виконавець, після врахування чеків, які до моменту позовної заяви не були подані боржником до виконавчої служби.
Однак, суд першої інстанції ігнорує поданий боржником детальний помісячний розрахунок боргу та керується не актуальним розрахунком державного виконавця, про що наголошувала сторона Позивача неодноразово.
Крім того, судом не було враховано винну поведінку боржника щодо сплати аліментів на утримання дітей з 2018 року, а тому є всі наявні підстави для нарахування пені за прострочення їх сплати відповідно до уточненої довідки - розрахунку заборгованості.
У поданому відзиві, ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване без змін.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 18.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів.
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що сторони по справі є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10, 11).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02 грудня 2019 року у справі № 295/15662/19 шлюб між сторонами розірвано (а.с.9).
03 квітня 2019 року рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/13853/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх доньок у розмірі 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2018 року та до досягнення дітьми повноліття (а.с.14).
Вирішуючи спір, місцевий суд вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, однак не вважає визначений судом першої інстанції розмір пені правильним, з огляду на наступне.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Обов'язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як убачається із матеріалів справи, відповідно до наданого Богунським ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 жовтня 2023 року №119859 у виконавчому провадженні №58913434, загальний борг відповідача по аліментам станом на 01 жовтня 2023 року складає 46 685,18 грн (а.с.15).
З урахуванням того, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи та на платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення сплати аліментів на дітей матеріали справи не містять.
Розраховуючи розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, колегія суддів виходить з наступного.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 333/6020/16-ц, провадження № 14-61цс18.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Відповідно до копій квитанцій з 2023 рік ОСОБА_2 сплатив аліменти на загальну суму 17200 грн (а.с.73-76).
Суд першої інстанції не взяв до уваги надані ОСОБА_2 докази сплати аліментів за 2023 рік.
Таким чином, розмір неустойки (пені) по аліментах за період з 01 березня 2023 року по 30 вересня 2023 року необхідно розраховувати наступним чином.
За березень 2023 року: 3253,00 грн (нараховані аліменти)*1%*214 (кількість днів прострочення з 01 березня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 6961,42 грн.
За квітень 2023 року: 2833,00 грн. (нараховані аліменти)*1%*183 (кількість днів прострочення з 01 квітня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 6062,62 грн.
За травень 2023 року: 3253,00 грн. (нараховані аліменти)*1%*153 (кількість днів прострочення з 01 травня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 5952,99 грн.
За червень 2023 року: 2833,00 грн. (нараховані аліменти)*1%*122 (кількість днів прострочення з 01 червня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 3456,26 грн.
За липень 2023 року: 3253,00 грн. (нараховані аліменти)*1%*92 (кількість днів прострочення з 01 липня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 2992,76 грн.
За серпень 2023 року: 3253,00 грн. (нараховані аліменти)*1%*61 (кількість днів прострочення з 01 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 1984,33 грн.
За вересень 2023 року: 2833,00 грн. (нараховані аліменти)*1%*30 (кількість днів прострочення з 01 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року) розмір неустойки (пені) становить 849,9 грн.
Загальна сума неустойки (пені) за вище викладеними розрахунками становить 28260, 28 грн.
Тому, із урахуванням положень статті 196 СК України, яка передбачає, що розмір пені, що підлягає стягненню за аліменти, не може бути більше 100 % заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 28260,28 грн.
Відтак, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції у відповідності до положень пунктів 1, 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, - зміні у частині визначеного судом першої інстанції розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та відповідно щодо вирішення питання судових витрат.
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України та враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у зв'язку із зверненням до суду в розмірі 649,85 грн та 635,62 грн за подання апеляційної скарги, а всього загальну суму - 1285,47 грн.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина перша та друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Встановлено, що ОСОБА_1 надавала правову допомогу адвокат Чайковською Р.А., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001147 від 19.12.2019 та договору про надання правничої допомоги №247/2023 (а.с.46).
Пунктом 3.1 цього договору передбачено, що вартість послуг за цим договором та порядок оплати таких послуг визначається у протоколі погодження гонорару №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Протокол №1 погодження гонорару за юридичні послуги від 09.10.2023 містить перелік наданих послуг, зокрема: позовна заява - 4 500,00 грн, проведення одного судового засідання - 1 500,00 грн (а.с.47).
Згідно із актом №1 приймання-передачі юридичних послуг у справі №295/14296/23 від 12.02.2024 загальна вартість наданих послуг в суді першої інстанції складає 7 500,00 грн, з яких: позовна заява - 4 500,00 грн, проведення 2-х судових засідань - 3 000,00 грн (а.с.48).
Враховуючи складання адвокатом позовної заяви в інтересах позивача, представництво у суді, інші наведені у частині 4 статті 137 ЦПК України обставини, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 7 500 грн є обґрунтованими та реальними.
З огляду на викладене та положення частини 2 статті 141 ЦПК України, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, із ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 4539,75 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (пункт 3 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чайковської Ружени Анатоліївни задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 березня 2024 року змінити.
Збільшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів із 1764,72 грн до 28260,28 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 649,85 грн за подання позовної заяви та 635,62 грн за подання апеляційної скарги, на загальну суму 1285,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4539,75 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді