Справа № 758/2608/24
Категорія 61
07 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крюкової Марини Володимирівни до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 . Після чого, відкрилась спадщина, до складу якої входить: квартира АДРЕСА_1 .
Після звернення до нотаріуса, позивачу було повідомлено, що остання пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із хворобою.
Позивач просить визначити їй додатковий строк терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д. В. від 11.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
11.04.2024 від представника позивача адвоката Крюкової М.В. на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме спадкової справи № 192/2024 «Про прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д. В. від 11.03.2024 задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крюкової Марини Володимирівни про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крюкової Марини Володимирівни до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Витребувано у Першої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 192/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.04.2024 на адресу суду надійшли витребувані матеріали, а саме копія спадкової справи № 192 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д. В. від 13.05.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача в заяві на адресу суду просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача, ОСОБА_2 . Після чого, відкрилась спадщина, до складу якої входить: квартира АДРЕСА_1 .
26.02.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою № 676 до Першої київської державної нотаріальної контори, про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на: 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , що залишись після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка була матір'ю заявниці.
Відповідно до копії Постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 26.02.2024 за вих. № 1081/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, шо ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка була матір'ю заявниці.
Позивачка вказує, що не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із хворобою, що підтверджується, зокрема, консультативним висновком № 4245/21 від 18.05.2021 державної установи «Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної Академії медичних наук України», результатами лабораторних досліджень № 2077 від 21.09.2021, консультативним висновком кардіолога АК № 164385 від 04.10.2021.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду у порядку позовного провадження.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу(частини перша, друга статті 1223 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Як роз'яснив судам Пленум Верховного Суду України у пункті 24постановивід 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на те, що позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із хворобою, що підтверджується відповідною медичною документацією.
Таким чином, наведені позивачем причини є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ті обставини, на які посилається позивач у позові, як на поважні причини пропуску ним строку для подання заяви для прийняття спадщини, на думку суду є поважними, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крюкової Марини Володимирівни до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в один місяць з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін, та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;
третя особа - Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кравченко Т.В., місцезнаходження: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 11, код ЄДРПОУ 02901807.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ