Справа №:755/7523/24
Провадження №: 2/755/4979/24
"13" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Дубенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2019 року. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що сторонами в квітні 2024 року було досягнуто згоди про розірвання шлюбу, з цього часу ведення спільного домашнього господарства та шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, спору про розділ майна не мають, подальше спільне проживання і збереження сім'ї неможливе та суперечить їх інтересам.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2024 року відкрито провадження в даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, в позовній заяві просила суд розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом установлено, що між сторонами 15 лютого 2019 року було укладено шлюб.
Сторони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та поділу майна на час розгляду справи у сторін немає.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не можливе, відповідач процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні та подати відзив на позовну заяву не скористався, доказів, які мали спростувати наведені позивачем підстави для розірвання шлюбу, суду не надав.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 206, 209, 141, 142, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 15 лютого 2019 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №200 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: