Справа №:755/7048/23
Провадження №: 2/755/6417/24
"13" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гаврилової О.В., розглянувши заяву представника позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - Білинової Анастасії Вікторівнипро відмову від позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - адвокат Білинова А.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Згідно заявлених вимог представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 8 359,09 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 о 08 годині 40 хвилин в м.Києві на проспекті Степана Бандери, 34, керуючи автомобілем Iveco Daily, держаний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав переваги в русі та скоїв зіткнення з Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобі з матеріальними збитками. Постановою Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/6654/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та встановлено, що ОСОБА_1 будучи причетним до вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. На момент настання дорожньо-транспортної пригоди відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант. Власник пошкодженого транспортного засобі Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до стразової компанії, в якій було застраховано транспортний засіб із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про виплату страхового відшкодування. НАСК «Оранта» виплатила страхове відшкодування та в свою чергу звернулось до позивача в порядку суброгації. З урахуванням п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було враховано всі документи, надані НАСК «Оранта», та виплачено 8 359,09 грн страхового відшкодування. Посилаючись підпункт в) пункту 38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» представник позивача вважає, що до позивача у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 8 359,09 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - Білинова А.В. через підсистему «Електронний суд»направила до суду заяву, в якій просила прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі, проте згідно з долученої довіреності представник позивача не була наділена повноваженнями відмови від позову.
12 червня 2024 року представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - Білинова А.В. через підсистему «Електронний суд»направила до суду заяву, в якій просила прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі, до якої долучена довіреність позивача з відповідними повноваженнями.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заяву подано представником позивача - Білиновою А.В. , яка є уповноваженим представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі довіреності, яка наділена відповідними повноваженнями та обізнана про наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позовних вимог та закриття провадження у справі.
Відповідно до змісту ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що позивач через свого представника - Білинову А.В. відмовився від позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1 342,00 грн (2 684,00/2).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 142, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Прийняти відмову позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Альфа-Гарант» від позову.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Повернути Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з державного бюджету судовий збір в сумі 1 342.00 грн, який сплачено на підставі платіжної інструкції в національній валюті N34984 від 10 травня 2023 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код одержувача 37993783, одержувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: