Справа №:755/6892/24
Провадження №: 1-кс/755/2176/24
"18" червня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження №12024100040001371, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із базовою середньою освітою, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
17 червня 2024 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що 18.04.2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 23 год. 55 хв., у неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , вступили у злочинну змову, розробили план злочинних дій, узгодили його реалізацію між собою та приступили до його виконання.
Так, 18 квітня 2024 року приблизно о 23 год. 45 хв., ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що в цей час додому буде повертатися потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має при собі гаманець чорного кольору марки «SNSA», в середині якого знаходилися грошові кошти, а саме: 1402 долари США (станом на 18.04.2024 згідно курсу НБУ становить 55 435 гривень 08 копійок), 100 євро (станом на 18.04.2024 року згідно курсу НБУ становить 4205 гривень 00 копійок) та 613 гривень, прийшли до будинку АДРЕСА_3 , де й очікували на останнього.
Того ж дня, приблизно о 23 год. 50 хв., коли потерпілий ОСОБА_9 проходив повз вищевказаного житлового будинку, до нього підбігли ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які очікували на останнього.
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 наблизившись впритул до ОСОБА_9 , почали наносити хаотичні удари останньому в область обличчя. Після чого, повалили на землю ОСОБА_9 та продовжили наносити хаотичні удари потерпілому в область обличчя та голови.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите заволодіння майна потерпілого, ОСОБА_5 витягнув з лівої кишені куртки, в яку був одягнутий потерпілий гаманець чорного кольору марки «SNSA», в середині якого знаходилися грошові кошти, а саме: 1402 долари США (станом на 18.04.2024 згідно курсу НБУ становить 55 435 гривень 08 копійок), 100 євро (станом на 18.04.2024 згідно курсу НБУ становить 4205 гривень 00 копійок) та 613 гривень, про що повідомив вигуком ОСОБА_8 , після чого припинили наносити удари.
В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , зберігаючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , завдали ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 60 253 гривні 08 копійок.
19 квітня 2024 року неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки підозрюваний усвідомлює тяжкість покарання, яке може бути йому призначене; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, викладених у клопотанні. Зауважив, що на цей час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, зазначила, що її підзахисний є неповнолітній, здійснювати тиск на свідків та потерпілого не може, кожного разу з'являється за викликом до слідчого, фактів, які б підтверджували, що ОСОБА_10 має намір перховуватися не встановлено, а тому враховуючи наведене, просила відмовити у задоволенні клопотання.
Законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 також просила відмовити у задоволенні клопотання.
Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_5 свою причетність до вчиненого злочину підтвердив, а також підтримав думку захисника щодо клопотання прокурора. Зазначив, що на даний час проживає з тіткою, оскільки мама його проходить службу в ЗСУ.
Заслухавши думку прокурора, захисника, законного представника та підозрюваного, дослідивши зміст клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100040001371, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
19 квітня 2024 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно з постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції ОСОБА_11 від 19.04.2024 р. неповнолітній підозрюваний ОСОБА_5 звільнений з-під варти.
19 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст. 177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій, зокрема: протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом особистого обшуку особи, затриманої у порядку ст. 208 КПК України, повідомленням про підозру, тощо.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.
На цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Прокурор у своєму клопотанні вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду з метою уникнення відповідальності, що підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати підозрюваного до спроб уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків, схиляти їх до дачі неправдивих показань.
Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, вчиненого у змові з іншою особою, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає вказані ризики наявними та такими, що можуть справдитись з великим ступенем вірогідності.
Також враховується особа неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , який не судимий, має міцні соціальні зв'язки, навчається на денній формі навчання, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, за місцем навчання та місцем проживання характеризується позитивно, згідно акту обстеження умов проживання, проживає із ОСОБА_12 , яка, як встановлено у судовому засіданні є його тіткою, оскільки мати підозрюваного на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України, за місцем проживання умови належні та підозрюваний забезпечений усім необхідним, з батьком не спілкується, оскільки останній покинув сім'ю.
Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання є необхідним і достатнім для запобігання вказаним ризикам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Обрати щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 з періодичністю 1 раз на тиждень по понеділках з 10-ї до 11-ї години, з метою сприяння не ухиленню останнього від слідства та суду та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а також прибувати до прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання (перебування);
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає (перебуває) підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Роз'яснити неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1