Справа №295/9176/24
1-кс/295/4051/24
14.06.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача СД Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12024065400000804 від 09.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та додані до нього матеріали, -
Старший дізнавач за погодженням з процесуальним керівником звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначено, що 08.06.2024 року близько 17 год 30 хв, перебуваючи поблизу магазину «Голівуд» за адресою: с. Вереси, вул. Центральна, невідома особа, зловживаючи довірою, під приводом тимчасового користування, заволоділа велосипедом синього кольору, який належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим завдала збиток на суму, що встановлюється. (ЄО 24453).
За даним фактом 09.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 12024065400000804, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у гр. ОСОБА_5 було вилучено велосипед синього кольору із серійним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , який вилучено до Житомирського районного управління, що за адресою: м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17.
10.06.2024 старшим дізнавачем СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області велосипед синього кольору із серійним номером - 9807655184, визнано речовим доказом, у зв'язку з тим, що він може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке після проведення відповідних експертиз може містити переконливі дані причетності осіб до вчинення даного кримінального правопорушення, тобто можуть прямо чи не прямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України (зокрема, але не виключно: подію кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та ін. обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, іншу інформацію, яка може бути визнана речовими доказами у кримінальному провадженні.
В судове засідання старший дізнавач не з'явилася, подаладо суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі та без участі власника майна, клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявні у клопотання матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки майно, на яке старший дізнавач просить накласти арешт, може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на велосипед синього кольору із серійним номером НОМЕР_1 , який було вилучено у ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_4 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1