Справа № 274/8321/23
Провадження №1-кп/0274/463/24
20.06.2024 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2023 за №62023240020001271 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт. Лугини Лугинського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим на території України почав діяти воєнний стан.
Так, старший солдат ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 06.08.2023 близько 20.00 год. самовільно залишив місце дислокації запасної батареї військової частини НОМЕР_1 , що у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд. 10.11.2023 добровільно прибув в другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управляння Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив, що дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах невчасно з'являвся у військову частину НОМЕР_1 . У вчиненому щиро розкаявся. Виявив бажання продовжувати військову службу.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем, тривалістю понад три доби.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружний, дітей не має, має молодий вік, визнав вину, розкаявся у вчиненому, негативно характеризується за місцем служби, є учасником бойових дій, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених у санкції ч. 5 ст. 407 КК України, яке є достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
В силу прямих вимог законодавства суд позбавлений можливості застосувати до обвинуваченого статті 69, 75 КК України та призначити покарання з випробуванням чи більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.
Судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 органом досудового слідства не обирався.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту його фактичного затримання за виконанням вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1