19.06.24
22-ц/812/949/24
Справа номер 484/2222/24 Головуючий суду першої інстанції - Шикеря І. А.
Провадження номер 22-ц/812/949/24 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
19 червня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О. В.,
суддів - Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Лівшенком О. С.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2024 року, постановлену за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення права користування гаражем та визнання незаконним акту введення гаража в експлуатацію,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав до суду вищезазначений позов, який обґрунтовував наступним.
ОСОБА_1 зазначав, що 14 травня 1975 року отримав дозвіл Первомайськкомунгоспу № НОМЕР_1 на будівництво гаражу № НОМЕР_2 (після перереєстрації номер гаражу став 120) на земельній ділянці в АДРЕСА_1 та план-схему. Гараж був збудований у 1977 році.
На той час гаражних кооперативів не існувало, акти введення гаражів в експлуатацію не складалися, приватизація гаражів не була передбачена законом.
Рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 року у справі №2-1147 йому та його дружині визначено порядок користування збудованим гаражем, а саме, за ним визнано право користування гаражем, а за його дружиною ОСОБА_2 - право користування підвалом під гаражем.
ОСОБА_2 в 1987 році вийшла заміж за ОСОБА_3 , який в подальшому почав створювати перешкоди в користуванні гаражем.
У 2011 році позивач дізнався, що чоловік його колишньої дружини ОСОБА_3 по підробленому акту введення вищезазначеного гаражу в експлуатацію від 15.08.1996 р., який затверджено рішенням Первомайської міської ради №213 від 14.08.1996 р., зареєстрував право власності на гараж за собою.
ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_3 спірний гараж не будував та пайові внески не здійснював, а тому складений 15 серпня 1996 року акт є незаконним.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати незаконними дії Виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області щодо позбавлення його права користування гаражем та визнати незаконним акт введення в експлуатацію гаража № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Постановляючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 вже були предметом розгляду у цивільних справах №484/2939/16 та №484/421/23, а тому є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач вказував, що суд дійшов помилкового висновку, що ним подано позов з таким самим предметом і з тих самих підстав, які вже розглядалися неодноразово судами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
23 січня 2023 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області (справа №484/421/23), в якому просив: 1) визнати позбавлення його Виконкомом Первомайської міської ради Миколаївської області права користування гаражем № НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 незаконним; 2) визнати акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, виданого ОСОБА_3 , незаконним, підробленим і таким, що не має ніякого відношення до гаражу; 3) визнати видане Первомайською міською радою на ім'я ОСОБА_3 03 грудня 1996 року свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_3 в АГК «Южний» незаконним.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року у задоволені позову було відмовлено.
19 вересня 2023 року постановою Миколаївського апеляційного суду рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, а саме:
- провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 , незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_3 (115) немає ніякого відношення та визнання виданого Первомайською міською радою на ім'я ОСОБА_3 03 грудня 1996 року свідоцтва про право власності на гараж № НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) в авто-гаражному кооперативі «Южний» незаконним закрито;
- в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання позбавлення його Первомайським міськвиконкомом Миколаївської області права користування законно збудованого гаражу № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 незаконним відмовлено.
Підстави позову у справі № 484/421/23 були ідентичні позову, що поданий у квітні 2024 року у цій справі.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми права, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача, та з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
У справі № 484/421/23 та справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
За такого, висновок суду першої інстанції про тотожність позовів, а у зв'язку з цим наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, є правильним.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункти 1, 2, 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Серебрякова
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року.