Справа № 132/3264/23
Провадження №11-кп/801/340/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
14 червня 2024 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 27.12.2023 року, яким
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісне Літинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і засуджено до покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_12 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_12 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023 до 07.09.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_12 ухвалено обчислювати з дня проголошення вироку - 27 грудня 2023 року.
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Підлісне Літинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і засуджено до покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_13 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_13 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023 до 07.09.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_13 ухвалено обчислювати з дня проголошення вироку - 27 грудня 2023 року.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Дашківці Літинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і засуджено до покарання у виді 4 (чотири) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_10 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_10 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023 по день ухвалення вироку суду, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_10 ухвалено обчислювати з дня проголошення вироку - 27 грудня 2023 року.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Дашківці Літинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушенн, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і засуджено до покарання у виді 4 (чотири) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_11 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_11 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023 по день ухвалення вироку суду, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_11 ухвалено обчислювати з дня проголошення вироку - 27 грудня 2023 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_11 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в з сумі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 13.09.2023 року на тимчасово вилучене майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023020220000344 від 04 вересня 2023 року, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, ухвалено скасувати.
Вирішено питання з речовими доказами.
04.09.2023 близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_11 разом із ОСОБА_10 на автомобілі марки «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_12 разом зі своїм братом ОСОБА_13 на автомобілі марки «ВАЗ 2105», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приїхали на АДРЕСА_4 , де помітили ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_15 із ОСОБА_16 та привітались із ними.
Однак, ОСОБА_12 , підійшовши до ОСОБА_16 , запропонував йому відійти та поговорити. ОСОБА_16 погодився та вони відійшли на декілька метрів від ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Так, ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці населеного пункту, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, в присутності інших осіб, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, показуючи свою зверхність, грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи малозначний привід, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм та правил в суспільстві, почав наносити ОСОБА_16 удари руками в область обличчя.
В цей час ОСОБА_13 вирішив приєднатись до протиправних дій свого брата та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці населеного пункту, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, в присутності інших осіб, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, показуючи свою зверхність, грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи малозначний привід, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм та правил в суспільстві, підійшов до ОСОБА_16 та почав наносити йому удари руками, ногами по голові та тулубу.
Від вказаних ударів ОСОБА_16 впав на землю, однак ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_13 не зупиняючись на вчиненому, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що вони створюють реальну загрозу для життя та здоров'я ОСОБА_16 , продовжували наносити удари руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_16 до того часу, як їх протиправні дії були зупинені діями ОСОБА_17 , яка почала кричати та таким чином привертала до них увагу оточуючих.
Відповідно до висновку експерта № 156 від 16.10.2023, за результатами судово-медичної експертизи, у ОСОБА_16 виявлено тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої травми грудної клітки, забою м'яких тканин правої половини грудної клітки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою правої поперекової ділянки, множинних осаджень шкіри голови, правої половини грудної клітки та поперекової ділянки справа, забою м'яких тканин правої половини голови, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В той час, коли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід, почали наносити тілесні ушкодження ОСОБА_16 , ОСОБА_15 вирішив припинити протиправні дії ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та вирішив підійти до них.
В цей час, ОСОБА_11 дістав з кишені свого одягу револьвер моделі «РС-31», № НОМЕР_3 , який призначений для подачі звукових сигналів із використанням капсулів типу «Жевело» та, тримаючи його у руках, демонструючи ОСОБА_15 , заборонив йому припинити хуліганські дії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Не дивлячись на це, ОСОБА_15 почав йти у напрямку ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці населеного пункту, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, в присутності інших осіб, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зверхність, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм та правил в суспільстві, тримаючи в руках револьвер, який він заздалегідь заготовив для нанесення тілесних ушкоджень, наніс один удар рукояткою вказаного револьвера в область потилиці ОСОБА_15 .
ОСОБА_10 вирішив приєднатись до протиправних дій ОСОБА_11 та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці населеного пункту, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, в присутності інших осіб, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зверхність, грубо порушуючи громадський порядок, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм та правил в суспільстві, безпричинно наніс удар кулаком в область обличчя ОСОБА_15 .
Від вказаних ударів ОСОБА_15 впав на землю. ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_11 , не зупиняючись на вчиненому, бажаючи самоствердитися за рахунок публічного приниження інших, демонструючи особливу зухвалість, усвідомлюючи, що вони створюють реальну загрозу для життя та здоров'я ОСОБА_15 , продовжили наносити в хаотичному порядку удари руками, ногами по голові та тулубу останнього, до того часу, як їх протиправні дії були зупинені діями ОСОБА_17 , яка почала кричати, та таким чином привертала до них увагу оточуючих.
Відповідно до висновку експерта № 130 від 12.09.2023, за результатами судово-медичної експертизи, у ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження у вигляді чотирьох підшкірних гематом волосяної частини голови, підшкірної гематоми правої надбрівної ділянки, п'яти підшкірних крововиливів слизової оболонки верхньої та нижньої губи, які належать до легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_14 просить вирок Калинівського районного суду від 27.12.2023 відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 04.09.2023 по 07.09.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_12 на виконання вироку суду.
Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023 по 07.09.2023, 3 розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_13 на виконання вироку суду.
Визнати винним ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 04.09.2023 по 27.12.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_10 на виконання вироку суду.
Визнати винним ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_11 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023 по 27.12.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_11 на виконання вироку суду.
В резолютивній частині вироку зазначити про стягнення з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частинах 956 грн. 00 коп. процесуальних витрат на користь держави за проведення судової експертизи зброї.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону. Прокурор зазначає, що судом не враховано те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вчинили кримінальне правопорушення групою осіб, що підвищує суспільну небезпеку вчиненого. Кримінальне правопорушення вчинили за обтяжуючих обставин, у стані алкогольного сп'яніння. Свої протиправні дії припинили лише тоді, коли ОСОБА_17 почала кричати та привертати до них увагу оточуючих.
Вказує, що суд безпідставно визнав обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 попросили вибачення у потерпілого лише в судовому засіданні і лише після того як прокурор запитала чи не бажають обвинувачені вибачитися перед потерпілим.
Крім того, судом не враховано думку потерпілого ОСОБА_16 щодо суворої міри покарання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а саме позбавлення волі.
Щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_10 суд не врахував те, що обвинувачені вчинили тяжкий злочин за попередньою змовою групою осіб. Судом не враховано те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 замість того аби зупинити протиправні дії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які наносили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 навпаки самі ж стали суб'єктами злочину, шляхом опору громадянину припинити хуліганські дії. Крім того, вчинили кримінальне правопорушення із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Судом не враховано те, що свої протиправні дії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 припинили лише тоді, коли ОСОБА_17 почала кричати та привертати до них увагу оточуючих, а після вчинення злочину втікали з метою уникнення відповідальності.
Також суд не взяв до уваги те, що відносно ОСОБА_11 направлено обвинувальний акт до суду за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який перебуває на розгляді у іншому суді.
Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 956 грн. 00 коп. Однак, враховуючи, що дії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства групою осіб, тобто охоплюються єдиним умислом, тому судові витрати у розмірі 956 грн. 00 коп. підлягають стягненню в рівних частках із засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Відповідно до протоколу затримання від 05.09.2023, ОСОБА_10 фактично був затриманий 04.09.2023 о 23 год. 45 хв. Аналогічно ОСОБА_12 відповідно до протоколу затримання від 05.09.2023, фактично був затриманий 04.09.2023 о 23 год. 45 хв. Таким чином, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 строк попереднього ув'язнення необхідно рахувати з 04.09.2023.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні; думку захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора в частині покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів провадження, висновки суду про винуватість обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, прокурор не оскаржує.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин кримінального провадження, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинувачених та на кваліфікацію їх дій, колегією суддів не встановлено.
Щодо призначеного судом покарання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару,а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з абзацом 2 п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
Дискреційні повноваження суду визнаються Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, належним чином мотивував своє рішення про застосування ст. 75 КК України до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочині, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами, особи обвинувачених та їх характеризуючи дані.
Так, ОСОБА_12 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_16 , позитивно характеризується за місцем проживання; у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, обставину, яка пом'якшує покарання (щире каяття), обставину, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння).
ОСОБА_13 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_16 , позитивно характеризується за місцем проживання; у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, обставину, яка пом'якшує покарання (щире каяття),обставину, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння).
ОСОБА_10 вперше притягується до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується з місцем проживання, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, добровільно відшкодував потерпілому завдану кримінальним правопорушенням майнову та моральну шкоду, обставину, яка пом'якшує покарання (щире каяття), обставину, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння). А також врахував думку потерпілого ОСОБА_15 , який просив не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі.
ОСОБА_11 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно характеризується з місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, добровільно відшкодував потерпілому завдану кримінальним правопорушенням майнову та моральну шкоду, обставину, яка пом'якшує покарання (щире каяття), обставину, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння). Врахував думку потерпілого ОСОБА_15 , який просив не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Виходячи з принципу індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочинів та дають можливість застосувати до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 положення ст.75 КК України із покладенням на них обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Колегія суддів не погоджується із доводами прокурора в апеляції, що суд не обґрунтував та не прийняв без урахування тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів та даних про їх особи, що не сприяє меті покарання та є недостатнім для його виправлення і запобігання новим злочинам.
Так, суд першої інстанції при обранні виду і розміру покарання обвинуваченим правильно врахував вік обвинувачених, думку потерпілого, обставини, що пом'якшують покарання, обставину, обтяжуючу покарання.
Призначене ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, на переконання апеляційного суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Отже, висновок суду про можливість застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 відповідає вимогам закону, а доводи прокурора в апеляції про незаконність застосування судом ст.75 КК України є необґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні про зарахування обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у строк покарання строку попереднього ув'язнення з 05.09.2023. до 07.09.2023.
Так, згідно п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається рішення про залік досудового тримання під вартою.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України суд зарахував ОСОБА_12 та ОСОБА_10 строк попереднього ув'язнення з 05.09.2023. до 07.09.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі,заслуговують на увагу.
Разом з тим, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_18 та ОСОБА_10 затримано о 23.45 год. 04 вересня 2023 року (арк. пров. 171, 175), тому строк попереднього ув'язнення ОСОБА_18 та ОСОБА_10 слід рахувати саме з 04.09.2023 року, а не з 05.09.2023 року.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою зміну вироку, колегія суддів приходить до висновку про їх обґрунтованість.
Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які згідно з ч.2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до ст. 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у вироку, який підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, в частині їх стягнення.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі та в разі, якщо обвинувачуються декілька осіб, вирішує питання про стягнення процесуальних витрат щодо кожного обвинуваченого.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України N? 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
На переконання колегії суддів, наведених вимог закону судом дотримано не було.
Так, колегією суддів встановлено, що у кримінальному провадженні проведено судово-балістичної експертизи № СЕ-19/102-23/16096-БЛ від 14.09.2023, вартість якої складає 956 грн, 00 коп. ( арк. пров. №127).
Враховуючи, що дії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства групою осіб, тобто охоплюються єдиним умислом, суд першої інстанції повинен був стягнути судові витрати з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках, проте судові витрати стягнуто лише з ОСОБА_11 .
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є,зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи те, що суд не вирішив питання про стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадження, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора в цій частині та приходить до висновку, що вирок суду з наведених підстав підлягає зміні.
Водночас, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в частині необхідності призначити обвинуваченим більш суворе покарання, оскільки вважає судове рішення в цій частині обґрунтованим та законним .
Отже, за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора та зміни вироку, з огляду на необхідність стягнення з обвинувачених процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 409, 413, 419 КПК України,колігія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14 , - задовольнити частково.
Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 27.12.2023 року, - змінити в частині розподілу процесуальних витрат.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/102-23/16096-БЛ від 14.09.2023 у розмірі 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. у рівних частинах.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 04.09.2023 по 07.09.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 04.09.2023 по 27.12.2023, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 (трьох) місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4